Командир “Азова” пояснив головну причину програшу Росії у війні

Причини програшу Росії у війні

Як повідомляє ХВИЛЯ: Командир 1-го корпусу Національної гвардії "Азов" Денис Прокопенко у колонці для "Української правди" пояснив причини програшу Росії у війні, зазначивши, що це зіткнення двох військових систем: української мережевої моделі та російської жорсткої вертикалі. За словами бригадного генерала, ця війна є не просто зіткненням армій, а остаточним випробуванням двох діаметрально протилежних систем.

Прокопенко підкреслив, що українська система є мережева модель, побудована на довірі, де зміни ініціюють прості солдати, сержанти й молодші офіцери. Вона характеризується децентралізованим командуванням, що є сучасною версією німецької концепції Auftragstaktik. У свою чергу, російська система, за словами генерала, є жорсткою вертикаллю радянського зразка, де кожен крок регламентується згори. Це створює умови для політичного контролю над армією, де лояльність важливіша за компетентність, а також призводить до хронічного недорозвитку молодшого командного складу.

Адаптація української армії до нових викликів

У колонці Прокопенко також звернув увагу на те, що ворожа техніка та склади горять на відстані до 250 км. У другій половині 2025 року противник прорвав фронт на Добропільському напрямку шириною до 15 км і завглибшки до 20 км, але наступ було зупинено, втрачені позиції повернуто, а у полон взято сотні росіян. Генерал зазначив, що західні партнери навчаються у нас і охоче переймають бойовий досвід.

Додатково, у березні 2026 року корпус відзначив першу річницю. В рамках інноваційних підходів, було впроваджено доставку крові дронами на передову та евакуацію поранених наземними роботизованими комплексами. Ці зміни свідчать про адаптацію української армії до нових викликів, що постають під час війни.

"Це небезпечна помилка" - підсумував Прокопенко, акцентуючи на важливості розуміння цих відмінностей у військових системах.

Зазначені спостереження Прокопенка підкреслюють важливість стратегічної адаптації в умовах сучасної війни, де технології та організаційні моделі можуть суттєво впливати на результат. Українська армія, впроваджуючи нові тактики та використовучи сучасні технології, демонструє свою готовність до викликів, що постають на полі бою. Водночас, критика російської військової структури вказує на системні проблеми, які можуть заважати ефективності їхніх зусиль у конфлікті.

Як зазначив Прокопенко, адаптація української армії до нових викликів є важливою складовою успіху. Це відзначає не лише прогрес на полі бою, але й нові можливості для співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, Україна стала важливим постачальником зброї для США та Європи, що підкреслює зростаючу роль нашої країни в глобальному військовому контексті.