Лоуренс Фрідман про війну в Україні ядерне стримування і нові технології у військових конфліктах

Актуальні виклики сучасних військових конфліктів

Як повідомляє ХВИЛЯ: У новому інтерв'ю Лоуренса Д. Фрідмана та Дена Курц-Фелана обговорюються актуальні виклики сучасних військових конфліктів, зокрема агресія Росії проти України, можливі конфлікти з Іраном, роль ядерного стримування, а також вплив нових технологій, таких як дрони та штучний інтелект, на ведення війни. Експерти зазначають, що ці фактори суттєво впливають на союзницькі відносини і глобальну безпеку.

Лоуренс Д. Фрідман, який є багаторічним оглядачем книжок на військову тематику для журналу Foreign Affairs, почав свою діяльність у цій сфері у 2002 році. Він підкреслює, що після 11 вересня 2001 року США розширили свої військові дії в Афганістані та Іраку, що стало важливим етапом у контексті війни з терором. Адміністрація Буша вважала, що війна в Іраку була необхідною, хоча згодом це виявилося помилкою через хибні припущення про наявність ядерної зброї в Іраку. Фрідман також зауважує, що війна з Іраном має серйозні наслідки, пов'язані з Ормузькою протокою та організацією Хезболла.

Конфлікти та нові технології

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Фрідман зазначив:

“Путін не може перемогти в цій війні, бо я не бачив, як він зможе окупувати й підкорити всю Україну. Це й досі так.”

Він також вважає, що Путін вважає необхідним перемогу у війні для збереження довіри до себе як лідера. Ядерний арсенал Росії, за словами експерта, є ключовим елементом її статусу великої держави і стримує НАТО від прямої військової участі в конфлікті. Однак погрози застосування ядерної зброї з боку Росії, як зазначає Фрідман, часто зловживаються і не виконуються, через що їм перестали вірити.

Щодо Європейських країн, вони ще не виробили чіткої відповіді на диверсії, кібератаки та атаки дронами з боку Росії. Фрідман підкреслює, що ядерне стримування загалом працює, але не запобігає кожному конфлікту. У контексті безпеки України Будапештський меморандум 1994 року став предметом сумнівів щодо ефективності гарантій.

Китай, у свою чергу, дотримується обережної стратегії в Індо-Тихоокеанському регіоні, уникаючи форсування конфлікту. Дослідники також відзначають, що нові технології, такі як дрони і штучний інтелект, змінюють спосіб ведення війни, проте не усувають політичні основи конфліктів. Фрідман зазначає, що

“якщо ви ведете війну, воєнна операція має бути пов'язана з тим, чого ви прагнете досягти політично.”

У висновках фахівці підкреслюють, що під час сучасних конфліктів, таких як війна в Україні та Ірані, кількість сил і засобів залишається критично важливою, незважаючи на технологічні переваги. Лоуренс Фрідман також зазначає, що “ми й далі залишаємося в пастці ядерної епохи”, що підкреслює складність сучасної глобальної безпеки.

Ця розмова підкреслює важливість стратегічного мислення у контексті численних сучасних конфліктів, які можуть впливати на глобальну політику та безпеку. Актуальність теми ядерного стримування та нових технологій вказує на те, що війни сьогодні вимагають не лише військових ресурсів, але й розуміння політичних і соціальних контекстів, що їх оточують. В умовах постійних змін у міжнародних відносинах, аналіз таких експертів є важливим для формування адекватних відповідей на виклики сучасності.