Лукашенко помилував 156 політв’язнів: серед них Біляцький, Бабарико та Колеснікова

Помилування політв’язнів в Білорусі

Як повідомляє Главком: Олександр Лукашенко помилував 156 політв’язнів, серед яких відомі опозиціонери, такі як Олесь Біляцький, Віктор Бабарико та Марія Колеснікова. Помилування відбулося у рамках домовленостей та на прохання президента США, а також у відповідь на скасування американських санкцій проти білоруського калію. 13 грудня 2025 року Лукашенко помилував 123 ув'язнених, що стало значною подією для білоруського суспільства, яке вже тривалий час страждає від репресій.

Серед помилуваних

Серед помилуваних – лауреат Нобелівської премії миру Олесь Біляцький, якого у 2023 році засудили до 10 років позбавлення волі. Біляцький був звинувачений у контрабанді грошей у 2016-2021 роках та фінансуванні акцій протесту у 2020 році. Також на волю вийшли колишній кандидат у президенти Віктор Бабарико, який також був затриманий за політичними мотивами, та опозиціонерка Марія Колеснікова.

Серед помилуваних є громадяни Великої Британії, США, Литви, України, Латвії, Австралії та Японії. Попередньо, 11 вересня 2025 року, білоруська влада звільнила та вислала з країни 52 ув'язнених. Відомо, що Микола Статкевич, колишній кандидат у президенти, також вийшов на свободу після важкого інсульту, проте його стан залишається непростим, оскільки він має проблеми з мовленням. Його не відпустили через кордон Білорусі та Литви, а вивезли люди в масках.

Водночас, на тлі політичних змін, Україна запровадила санкції проти Лукашенка через розгортання Росією систем ретрансляторів для управління ударними дронами на території Білорусі, що дозволило завдавати ударів по північних областях України. Ці події свідчать про складну політичну ситуацію в регіоні та наголошують на важливості міжнародної реакції на дії білоруської влади.

Помилування політв’язнів в Білорусі може свідчити про певні зміни в політичному курсі Лукашенка, зокрема в контексті міжнародного тиску та зусиль, спрямованих на поліпшення відносин із Заходом.

Водночас, запровадження санкцій Україною вказує на продовження конфлікту в регіоні, що вимагає уважного моніторингу з боку міжнародної спільноти. Ці події можуть стати каталізатором подальших змін у внутрішній та зовнішній політиці Білорусі.