Митці у палаці Сосновського: 60 років творчості та кохання у Львові

Митці Оксана та Володимир Риботицькі

Як повідомляє Главком: У Львові в палаці Сосновського, розташованому на вулиці Генерала Чупринки, мешкає подружжя митців Оксана та Володимир Риботицькі. Вони разом вже майже 60 років, поєднуючи свою творчість із викладанням та вихованням дітей. Оксана спеціалізується на художньому текстилі, займаючись ручним ткацтвом та створенням гобеленів, тоді як Володимир зосереджений на малярстві, зокрема написанні картин.

Знайомство та творчість

Подружжя познайомилося ще в 1965 році, під час навчання в Львівському інституті декоративно-ужиткового мистецтва, на лекції з історії мистецтв. Володимир Риботицький згадує:

«Я виходжу з інституту, дивлюся - купка студентів стоїть, щось слухають. Дивлюся, така дівчина, називається Оксана. Щось розказує, і всі дуже уважно слухають. Ну, а я так липнув, от, і дивлюся, якась цікава та дівчина Оксана. Думаю: то, напевно, буде моя жінка». - Володимир Риботицький

Оксана, в свою чергу, розповідає про своїх однокурсників: «Сидять троє хлопців в однакових таких маринарках. І Шевченківські значки такі. Думаю, о, це три мушкетери, а Шевченківський значок - значить свої хлопці».

Квартира подружжя під дахом палацу була обрана через потребу у верхньому світлі для творчої роботи. Володимир власноруч відновив занедбане горище, викинувши старі дошки, перекривши дах, побіливши приміщення та поставивши нові підлоги. "Я тут провів величезний кавал роботи: повністю відновив ліхтар, все своїми руками. Ті бляхи і дошки викинув, перекрив. Всередині побілив, підлоги поставив, бо нічого не було, і почав працювати. Працювалось тут приємно, з насолодою", – зазначає Володимир.

Творча діяльність Оксани потребує значних зусиль та часу. "Це дуже важкий вид мистецтва, тому що досвідчені майстри колись оті великі гобелени, що ви бачите по музеях, то фігуральні, і такі на тонкій шовковій основі ткалися один квадратний метр за рік", – пояснює вона. Оксана також розповідає про свій процес роботи: "Я малюю олівчиком вже, що я маю тут робити, яку фігуру. Тоді по тому рисунку я роблю контур ниточкою. Там і пришиваю голку залежно від того, який колір мені потрібно, пришиваю весь контур рисунку. А вже потім заповнюю кольоровими різними нитками".

Подружжя Риботицьких має спільну мрію – створення каталогу своїх робіт та перемога у війні. "Номер один мрія - перемога. Ще раз перемога, перемога. Особисто, щоб Бог ще дав здоров'я і ще творчої наснаги не бракує, от, щоб якнайбільше зробити творів для нашої країни, для нашого спадку", – підкреслює Оксана.

Зараз вони є частиною важливої культурної діяльності в Україні. В Дніпропетровській області, наприклад, переміщено близько 35 тисяч артефактів, а роботи майстра Єгора Толкунова ідентифіковано як незаконно експоновані в Сімферополі. Подружжя Риботицьких продовжує вкладати свої сили у розвиток мистецтва та збереження культурної спадщини України.

Творчість подружжя Риботицьких ілюструє важливість мистецтва в умовах сучасних викликів, зокрема під час війни в Україні. Їхній внесок у збереження культурної спадщини та розвиток художньої освіти не лише збагачує українську культуру, а й підкреслює значення мистецтва як інструменту для об'єднання суспільства. У той час, коли багато митців стикаються з труднощами через війну, їхнє бажання продовжувати творити та ділитися своєю роботою є символом надії та стійкості.