Множинне громадянство — що це та як регулюється в Україні

В Україні наразі є варіанти множинного громадянства, що відкриває чимало можливостей. Тобто множинне громадянство в Україні відтепер доступне багатьом, проте є й свої виключення та обмеження.

Загалом, закон про множинне громадянство в Україні розглядався давно, проте став чинним кілька останніх місяців. Тому сьогодні множинне громадянство це реальна можливість. 

Що таке множинне громадянство

Множинне громадянство вже багато років залишається однією з найактуальніших тем міграційного права та державної політики України. Зростання міжнародної мобільності, трудова міграція, навчання за кордоном, укладення міжнародних шлюбів і тривале проживання українців в інших країнах призвели до того, що питання належності людини одночасно до кількох держав набуло особливого значення. Для багатьох громадян можливість мати кілька паспортів означає спрощений доступ до роботи, освіти, медичних послуг та свободи пересування. 

Водночас для держави така практика пов'язана з питаннями безпеки, виконання військового обов'язку, сплати податків і визначення правового статусу особи. Саме тому більшість країн формують власний підхід до регулювання множинного громадянства, враховуючи національні інтереси та міжнародні зобов'язання. В Україні ця тема тривалий час залишалася предметом активних суспільних і політичних дискусій. Особливої актуальності вона набула після початку повномасштабної війни та значного збільшення кількості українців, які тимчасово або постійно проживають за кордоном. 

У 2026 році правове регулювання множинного громадянства ґрунтується на положеннях Конституції України, Закону України «Про громадянство України» та законодавчих змінах, які поступово змінюють підхід держави до цього питання. Водночас кожен випадок набуття іншого громадянства має власні юридичні особливості, тому оцінюється з урахуванням чинних норм законодавства. Розуміння принципів правового регулювання дозволяє правильно оцінити права, обов'язки та можливі наслідки набуття громадянства іншої держави.

Множинним громадянством називають правовий статус, за якого одна особа одночасно визнається громадянином двох або більше держав. У міжнародній практиці також використовуються терміни «подвійне громадянство» та «біпатризм», хоча між ними існують певні юридичні відмінності. Подвійне громадянство найчастіше виникає тоді, коли між двома державами укладено відповідний міжнародний договір, тоді як множинне громадянство може існувати і без таких угод. Причини набуття кількох громадянств можуть бути різними. Це народження дитини від батьків із різним громадянством, автоматичне набуття громадянства за місцем народження, натуралізація в іншій країні, шлюб із громадянином іншої держави або відновлення громадянства за походженням. Кожна держава самостійно визначає, чи визнає вона множинне громадянство та які права й обов'язки виникають у таких осіб. У країнах, де подвійне або множинне громадянство офіційно дозволене, громадяни можуть користуватися правами одразу в кількох юрисдикціях. Водночас вони повинні виконувати обов'язки, передбачені законодавством кожної з держав, якщо інше не встановлено міжнародними договорами. Через відмінності у правових системах можливі ситуації, коли одна країна визнає особу виключно своїм громадянином, незалежно від наявності інших паспортів. Саме тому питання множинного громадянства завжди потребує аналізу законодавства конкретної держави та міжнародних домовленостей, які діють між відповідними країнами.

Основні підстави виникнення множинного громадянства:

• народження від батьків із різним громадянством;

• набуття громадянства за народженням на території окремих держав;

• натуралізація після тривалого проживання;

• укладення шлюбу з громадянином іншої країни, якщо це передбачено її законодавством;

• відновлення громадянства за походженням або спеціальними державними програмами.

Проте це питання має чимало додаткових нюансів. 

Множинне громадянство в Україні: правовий статус

Українське законодавство традиційно виходить із принципу єдиного громадянства. Це означає, що у правовідносинах із державою особа, яка має громадянство України, розглядається насамперед як громадянин України незалежно від того, чи володіє вона паспортом іншої країни. Такий підхід закріплений у Конституції України та деталізований у Законі України «Про громадянство України». Водночас чинне законодавство не створює автоматичного механізму втрати українського громадянства лише через факт набуття громадянства іншої держави. Кожен випадок оцінюється відповідно до визначених законом процедур і підстав. 

Для окремих категорій осіб можуть діяти спеціальні правила, зокрема щодо проходження державної служби, військової служби, доступу до державної таємниці або зайняття окремих посад. Якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, це не означає, що українські органи автоматично визнають його іноземцем або припиняють його правовий зв'язок із Україною. На території України така особа користується правами та несе обов'язки саме як громадянин України. Це стосується виконання вимог законодавства, податкових правил, військового обліку та інших сфер правового регулювання. Саме тому питання множинного громадянства в Україні значно складніше, ніж просте володіння двома паспортами, адже юридичне значення має не лише сам факт набуття іншого громадянства, а й порядок його оформлення та правові наслідки відповідно до українського законодавства.

Законодавчі зміни щодо множинного громадянства

Питання вдосконалення законодавства про множинне громадянство активно обговорюється в Україні протягом останніх років. Причиною цього стало суттєве збільшення кількості українців, які проживають за кордоном, працюють в інших країнах або отримали право на іноземне громадянство відповідно до законодавства держав перебування. Законодавчі ініціативи спрямовані на формування сучасного механізму регулювання множинного громадянства з урахуванням потреб держави, безпекових факторів та міжнародної практики. 

Особлива увага приділяється визначенню категорій осіб, для яких можливість мати кілька громадянств може бути дозволена або, навпаки, обмежена. Водночас законодавець зберігає особливі вимоги щодо посад, пов'язаних із виконанням функцій держави, доступом до секретної інформації та забезпеченням національної безпеки. Станом на 2026 рік зміни у сфері громадянства спрямовані на створення більш чіткого правового механізму, який враховує інтереси української діаспори, осіб українського походження та громадян, які тривалий час проживають за межами країни. Разом із цим значна увага приділяється перевірці підстав набуття іноземного громадянства та можливим правовим наслідкам для окремих категорій громадян. Законодавство також визначає процедури взаємодії державних органів під час перевірки інформації про інше громадянство та прийняття відповідних рішень у межах їхніх повноважень. Подальший розвиток правового регулювання залежить від ухвалення нових нормативно-правових актів і практики їх застосування. Саме тому особам, які планують набувати громадянство іншої держави або вже мають кілька паспортів, доцільно враховувати актуальні вимоги українського законодавства та зміни, що набирають чинності у 2026 році.

Права та обмеження осіб із кількома громадянствами

Особи, які мають громадянство двох або більше держав, можуть користуватися широким колом прав, однак обсяг таких прав залежить від законодавства кожної конкретної країни. У більшості випадків громадянин має право безперешкодно проживати на території держави свого громадянства, офіційно працювати, отримувати освіту, користуватися медичними та соціальними послугами, відкривати банківські рахунки, купувати нерухомість і здійснювати підприємницьку діяльність без додаткових міграційних дозволів. 

Наявність кількох громадянств також може значно спростити міжнародні подорожі, оскільки різні паспорти відкривають доступ до різних безвізових режимів або спрощених правил в'їзду. Для людей, які працюють у міжнародних компаніях або часто переїжджають між країнами, це створює додаткові можливості для професійного розвитку та ведення бізнесу. Водночас кілька громадянств не означають повної свободи від будь-яких юридичних обов'язків. Навпаки, людина може одночасно підпадати під дію законодавства кількох держав, що потребує уважного ставлення до виконання вимог кожної з них.

В Україні громадянин, який набув інше громадянство, у правовідносинах із державою продовжує розглядатися насамперед як громадянин України. Це означає, що на території України він користується всіма конституційними правами та одночасно виконує всі обов'язки, передбачені українським законодавством. Зокрема, це стосується дотримання законів, виконання податкових зобов'язань у випадках, визначених законодавством, а також інших вимог, що випливають із статусу громадянина. Водночас для окремих категорій посад законодавство встановлює спеціальні вимоги щодо громадянства. Насамперед це стосується державної служби, правоохоронних органів, судової системи, військової служби на окремих посадах та сфер, пов'язаних із доступом до державної таємниці. Для таких посад можуть діяти додаткові перевірки або законодавчі обмеження.

Окремої уваги потребує питання дипломатичного захисту. Якщо людина має громадянство двох держав і перебуває на території однієї з них, інша країна не завжди може надати їй консульську допомогу. Це пов'язано з тим, що держава, громадянином якої є особа, часто розглядає її виключно як власного громадянина. Саме тому права, які на практиці пов'язані з кількома громадянствами, можуть відрізнятися залежно від конкретної ситуації та міжнародних договорів між державами.

Ризики та правові наслідки множинного громадянства

Попри очевидні переваги, множинне громадянство може створювати і низку юридичних ризиків. Насамперед це стосується випадків, коли законодавство різних країн встановлює різні вимоги щодо виконання громадянських обов'язків. Наприклад, можуть виникати питання щодо військового обліку, проходження військової служби, оподаткування доходів або виконання інших обов'язків, які кожна держава покладає на власних громадян. У таких ситуаціях особі необхідно враховувати норми законодавства всіх держав, громадянство яких вона має.

Ще одним важливим аспектом є можливі труднощі під час оформлення документів або підтвердження громадянського статусу. Якщо персональні дані, написання прізвища чи імені в документах різних країн відрізняються, це може ускладнити оформлення спадщини, реєстрацію майна, банківські операції або інші юридично значущі процедури. Саме тому особам із кількома громадянствами рекомендується своєчасно оновлювати документи та стежити за правильністю внесених до них відомостей.

Для України важливим залишається питання національної безпеки. Законодавство передбачає особливі вимоги до осіб, які претендують на окремі державні посади або працюють у сферах, пов'язаних із захистом державних інтересів. У таких випадках наявність громадянства іншої держави може мати юридичне значення під час перевірки відповідності кандидата вимогам закону. Саме тому правові наслідки множинного громадянства можуть відрізнятися залежно від виду професійної діяльності та статусу особи.

Крім цього, ризики можуть виникати під час міжнародних подорожей або тривалого проживання за кордоном. Кожна держава самостійно визначає правила в'їзду та виїзду своїх громадян, а також вимоги щодо використання національного паспорта. У деяких випадках особа повинна перетинати кордон лише за паспортом відповідної держави, навіть якщо має документи іншої країни. Недотримання таких правил може призвести до адміністративних труднощів або затримок під час проходження прикордонного контролю.

Щоб мінімізувати можливі правові ризики, особам із кількома громадянствами варто уважно стежити за змінами законодавства держав, громадянами яких вони є, своєчасно виконувати передбачені законом обов'язки та перевіряти актуальні вимоги перед оформленням документів чи переїздом до іншої країни. Такий підхід дозволяє уникнути більшості юридичних непорозумінь і забезпечує належну реалізацію прав, що випливають зі статусу громадянина кількох держав.

Загалом, про множинне громадянство ходить чимало пересторог. Тому ця тема залишається цікавою, але багатогранною для українців.