Московські війська потрапили в оточення і капітулювали

У листопаді 1660 року московське військо під керівництвом боярина Бориса Шереметєва капітулювало у битві під Чудновом, ознаменувавши поразку великої військової кампанії проти поляків. Початок цієї кампанії було закладено подіями 1659 року, коли Москва надіслала ганебні Переяславські статті новообраному гетьману Юрію Хмельницькому.

Mосква намагалася захопити Правобережну Україну і анулювати Гадяцький договір, укладений Хмельницьким попередником. З іншого боку, Річ Посполита прагнула повернути контроль над Лівобережжям і отримала підтримку татар. Шереметєв із своїми силами та частинами козацьких військ розпочав похід влітку, і Хмельницький наказав не допустити об'єднання татар з поляками.

Але хоча планився успішний похід до Волині, гетьман Хмельницький діяв нерішуче. Татари швидко об'єдналися з поляками та напали на Шереметєва під Любаром. Московське військо несподівано відступило до Чуднова, де було оточене. Єдиним шансом на порятунок були козацькі війська Хмельницького, які прибули у Слободище, за 20 км від Чуднова, на початку жовтня.

Поляки вирішили атакувати козаків і вдалося навіть проникнути до їх укріпленого табору. Проте українці швидко перехопили ініціативу і відбили ворогів. Незважаючи на ці успіхи, сам гетьман Хмельницький розгубився і відмовився від командування. Коли козаки довідалися про критичне становище Шереметєва, вони надіслали посольство до поляків і уклали перемир'я, яке було закріплено підписами на новій угоді - Слободищенському трактаті.

Угода практично повторювала Гадяцький договір, проте відсутність згадки про "Велике князівство Руське" відокремлювала їх. Хмельницький також зобов'язався розривати зв'язки з Московією та дозволити полякам розміщувати свої війська на українській території.

Довідавшись про укладення угоди, козаки з московського табору перейшли на бік гетьмана. Шереметєв здався в полон, поляки дозволили татарам утримувати полонених. Попри блискучу перемогу, полякам не вдалося активно наступити на Лівобережжя, а угода призвела до більшого розколу між українською елітою і прискорила розпад Гетьманщини.

Іван Виговський, останній гетьман, відмовився від булави на користь 18-річного Юрія Хмельницького 11 вересня 1659 року на козацькій раді в Германівці. Він хотів уникнути подальшого пролиття крові. За його гетьманування було укладено Гадяцький трактат з Річчю Посполитою. Угода передбачала, що Військо Запорозьке стане третім рівноправним суб'єктом Республіки Обох Націй - "Великим князівством Руським". Відносини між державами повинні були відновитися "у повноті, як це було перед війною".