На фронті загинула військова, яка втратила чоловіка під Бахмутом. Згадаймо Наталю Кузнєцову

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Наталю Кузнєцову.

У середу, 28 серпня, стало відомо про трагічну смерть військовослужбовиці та активістки Наталі Кузнєцової з позивним Іранка. Про це повідомила пресслужба "Правого сектору".

Наталія народилась 11 грудня 1992 року у місті Олександрія на Кіровоградщині. Тривалий час жила у Чернігові, звідки родом був її чоловік Віктор Панаск, один з командирів Всеукраїнської організації "Тризуб" ім. Степана Бандери, з яким вона познайомилась під час Майдану. Очолювала Чернігівський осередок "Правого сектора".

Катерина Кулініч, подруга Наталі Кузнєцової, розповідає: "Відносини з її чоловіком, Віктором Панаском з позивним Іранець, вони почали саме на Майдані. Вона за ним перевелася в Чернігів навчатися. І в Чернігові вона була активісткою, багатьом людям допомагала. Це людина з великим серцем, з великої літери."

Наталя навчалась у Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана. За її словами, була відрахована за участь у революції, тому завершила вчитися на юриста у ЧНТУ. За іншою версією - перевелася вчитися до Чернігова, бо там жив її коханий Іранець. Здобувши вищу освіту, працювала в юридичній компанії SkyLawyers.

У травні 2022 року Наталія пішла служити у третій окремий механізований батальйон 67-ї ОМБр. 14 березня 2023 року була нагороджена орденом "За мужність" III ступеня.

Після загибелі "Іранця" близькі просили її залишати військову службу, але Наталія відмовилась. В інтерв'ю Іранка розповідала, що сенс її життя - "у здоровій, квітучій, самостійній Україні".

Наталія Кузнєцова загинула 26 серпня 2024 р. від вогнепального поранення в ділянку скроні. Сталося це у селі Приморське на Одещині.

Попрощалися з Наталею Кузнєцовою 29 серпня на Майдані Незалежності у Києві.

"Главком" долучається до хвилини мовчання і вшановує пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави.