На підбитому літаку знищив російський ЗРК С-400: неймовірна історія українського пілота

За його плечима – понад 150 бойових вильотів. Джеф випустив близько півсотні ракет Harm та більше десятка керованих авіабомб Jdam, збив понад десяток безпілотників, не раз знищував ворожі ППО та безліч разів прикривав українських штурмовиків. Командування Повітряних сил ЗСУ розповіло історію відважного пілота, який на підбитому літаку зумів знищити російський ЗРК С-400.

Листопад 23-го. Джеф сідає у свій МіГ-29, заряджений американськими ракетами Harm. Ціль надважлива – російський С-400, що «заховався» за Донецьком. Знає, що побратими працюватимуть КАБами, тож якщо попередньо не знищити «чотирьохсотку» – хлопці в серйозній небезпеці.

Ще раз перевірив координати, орієнтири. Все готово! Об 11-й – запуск двигунів, рівно за півгодини – вихід на удар. Звичайна бойова робота.

За 30 км до місця пуску, оживає рація: «Російський винищувач! Віддалення 100!»

«Ще нормально!», – вирішує Джеф.

20 км до пуску. Знову рація: «Винищувач на віддаленні 40!»

«Упораюсь. Піднажму і відверну!», – відповідає пілот.

«По тобі пуск ракети!»

«Встигну! 10 км до цілі!» – відрізав Джеф. А в думках: «Мушу! Якщо я не «виб’ю» С-400 – вона відпрацює по наших винищувачах…»

Ракета Р-77 хоч і швидка, але і в неї є нюанси. Джеф набирає швидкість. Різкий удар в правий борт! Панель приладів «кричить» про ряд відмов. Є два варіанти: або відвернути літак, він остаточно відмовить і впаде, або все ж спробувати пустити ракети, застрахувати хлопців… До рубежу пуску – 30 секунд. Льотчик продовжує роботу. Пускає Harm, у цей момент відмовляє гідросистема, літак хилиться вправо…

Ворожий винищувач випускає ще одну ракету! Висота 300 метрів, крен збільшується. «Треба закріпити результат!», – Джеф на підбитому літаку випускає ще одну ракету Harm по ворожій «чотирьохсотці». Літак остаточно втрачає керованість, падає. Пілот умить пригадує всі помилки хлопців під час катапультування, швиденько прощається із літаком, просить у нього пробачення, закриває очі і тягне ручку катапульти. Друга ворожа ракета влітає в борт…

Джеф приземлився максимально вдало. На вогку м’яку землю. Але район – м’яко кажучи, так собі. 26 км до Донецька, безліч ДРГ, російських спецназівців… Зняв маску, комбінезон, побіг у посадку. Відразу набрав побратима Смереку:

«Я стрибнув!» – випалив сходу у слухавку Джеф.

«Що ти хочеш? Зачекай, жінка дзвонить, в дитини день народження сьогодні!» – пробурчав спросоння Смерека.

«Мене збили! Викликай ПРС!, – повернув до тями сонного побратима Джеф. – Скидаю геолокацію!», – і максимально зарився в землю.

…«Иди сюда, все свои, все хорошо…» Це окупанти кинулись шукати льотчика. Нишпорили, прочісували лісосмугу...

…«На навчанні – повний завал! Стільки задали, не знаю, як то все винести…», – А це вже дружина написала. Джеф посміхнувся, подумав про себе: «Ну в тебе і проблеми». Але відповів серйозно: «Тримайся, все вийде, ти сильна…».

Виліз зі схованки, окинув оком лісосмугу – «Чисто». Пробіг кілька кілометрів до геолокації, яку надсилав побратиму. Трохи перевів подих і знову заховався. Коли рятувальник, що «припаркувався» за якихось 10 метрів, пошепки гукав: «Де ти є? Я тебе не бачу!», Джеф тихо виліз зі схованки і ляснув його по плечі: «Я тут, поїхали!» «Нічого собі ти зарився! Респект», – почув у відповідь.

Джеф – зовсім молодий. Та у свої 26 – уже досвідчений льотчик. Вступив до ХНУПСу у 2015-му, коли тато був у тривалій ротації на Луганщині. Брав участь у Харківській операції, визволені Херсону, працював на Донецькому, Запорізькому, Луганському напрямках. Джефу пощастило – катапультування не стало вироком. Вже за три місяці льотчик повернувся до строю!

Джеф ділиться, що він із побратимами давно чекають на сучасніші літаки.

«Ми пішли навчатись у 2015-му, коли вже йшла війна. Нас готували. Ми знали, що будемо воювати. Ми готові літати по 3-4, а то і більше вильотів на день. Готові щоденно ризикувати. Але нам потрібна зброя! Багато зброї! Сучасної зброї! Це зовсім не забаганка. Це – життєва необхідність!

Буду чесним, F-16 цієї модифікації, що ми отримаємо, це не зовсім те, про що ми мріяли. Але це – значно універсальніша бойова платформа, із якої можна застосовувати чималу номенклатуру авіаційних засобів ураження, це кращі технологічні можливості. Хотілося б отримати F-16 раніше… Найвідважніші та найсильніші мої друзі поклали свої життя на радянських літаках… що перебувають на межі за фізичним зносом та критично відстають за ТТХ від тих, на яких літають ворожі льотчики. Ми в будь-якому випадку переможемо! Та з F-ками все ж швидше! А вони уже в дорозі».

Джеф нагороджений «Хрестом бойових заслуг» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Нагадаємо, бойовий льотчик, учасник Другої світової війни Павло Кононов з Кропивницького відсвяткував 101 день народження.