На що звернути увагу при виборі дитиною секції бойових мистецтв

Як відомо більшість сімей, у певний період часу,обирають та організовують для своєї дитини позашкільні заняття. Вибір завжди опирається на здібності чада. У цій статті ми поговоримо про секцію бойового мистецтва www.beitdan.org.ua/ таеквондо, а саме порадимо, у якому віці краще віддавати дитину на заняття, розповімо, як за характером обрати вид бойового мистецтва та на що звернути увагу при записі дитини до секції.

Так ось, в Японії, на батьківщині карате, джиу-джитсу, айкідо і дзюдо, малюків віддають в школи бойових мистецтв після 5 років. У Китаї, батьківщині легендарного ушу, починають ставити бойову техніку і того раніше - вже в 4 роки. А ось в Кореї, на батьківщині таеквондо, вважається, що учень повинен зміцніти, і на це йому дається час до 7-8 років. Боротьбою, боксом, рукопашним боєм, а також бойовим самбо рекомендується займатися не раніше 7-8 років, оскільки кісткова і м'язова системи дитини повинні зміцніти. Буває і таке, що дитина часто хворіє, тоді її краще хоча б на рік віддати на гімнастику і плавання. Все повинно йти поступово: нарощування імунітету, м'язової сили і гнучкості, а потім вже карате, дзюдо тощо.

Вибір виду бойового мистецтва на пряму пов'язаний із темпераментом учня. Далі детальніше.

Якщо ваша дитина повільна, то їй потрібно розвивати швидкість реакції, сміливість, натиск, вестибулярний апарат. І разом з тим потрібен курс, який підводить до мети без поспіху. Малюк повинен усвідомлювати, чому і для чого він вчиться. Так що почніть з боксу, боротьби, а потім він сам зможе вибрати свій напрямок.

Якщо ваша дитина любить плакати, то він ризикує вирости розбещеним і жінкоподібним, тому бойові мистецтва для нього в деякому роді порятунок. Однак не слід починати з жорстких тренувань. Почніть з тих видів, де рекомендується дихальна гімнастика, медитація. Це ушу, айкідо.

Якщо ваша дитина уперта, то вона стане займатися єдиноборствами тільки при особистому бажанні. Однак якщо у ході навчання бажання почне пропадати, дитину слід заново мотивувати довести розпочату справу до кінця.

Дитині, провідною якістю особистості якої є завзятість, рекомендуються карате та тхеквондо, вся філософія яких спрямована на досягнення висот через розумну мотивацію сили волі.

Агресивна дитина нерідко змушує батьків і педагогів думати, що цілком обійдеться без того, щоб вміти висловлювати свою агресію в відповідну бойову форму. Помилкова думка! Східна філософія, на базі якої побудована духовна складова бойових мистецтв, якраз вчить вгамовувати гординю і справлятися з такими пристрастями, як гнів, лють, жага помсти ... Ушу, джиу-джитсу - ці напрямки за умови правильного початку - з медитацією, дихальної та м'язової гімнастиками, правильним духовним настроєм - за кілька років зроблять з істеричного агресора витриманого і відповідального маленького бійця.

Сором'язлива дитина нерідко буває досить сильною, щоб чисто фізично зуміти дати відсіч кривдникам. Боязкість такої дитини проявляється у всьому, тому для нього необхідна свобода рухів, яка дуже скоро дасть йому і свободу внутрішню. Самбо, рукопашний бій, бокс навчать хлопчика проявляти і правильно застосовувати свою фізичну силу, радіти їй.

Життєрадісна дитина часто є хорошим учнем і придатним для будь-якого виду бойових мистецтв. Його натуру може залучити естетика бою, тому для нього гарні видовищні напрямки - кікбоксинг, карате, айкідо.

Маленький філософ вже на інтуїтивному рівні знає те, що інші хлопці тільки почнуть вивчати в школі бойових мистецтв. Духовна сторона бою для нього може бути зрозумілою. Йому варто розвивати швидкість і спритність у таких напрямках бойового мистецтва, як джиу-джитсу, айкідо, таеквондо.

Отже, перед тим як записати дитину в будь-яку спортивну секцію, необхідно:

  1. Серйозно підійти до вибору школи або спортклубу, де буде займатися ваша дитина. Відвідайте зали, де діти займаються бойовими мистецтвами, поспостерігайте, як проводяться заняття. Озирніться на місці: наскільки зручно, світло і тепло, чи провітрюється приміщення, чи вистачає на всіх необхідних захисних засобів; оцініть якість інвентарю та  його гігієнічний стан.
  2. Перед початком тренувань проконсультуватися з педіатром і отримайте дозвіл на заняття. При необхідності - пройдіть повний огляд одним або декількома фахівцями і здайте рекомендовані аналізи.
  3. Поспілкуйтеся з тренером. Запитайте себе не раз і не два: чи ви зможете довірити цій людині вашу дитину? Ви впевнені, що заняття будуть безпечними? І тільки якщо кожен раз відповідь виявиться позитивною, можете сміливо вести дитину на заняття.

Нарешті, запам'ятайте, що головне - це щире бажання вашої дитини займатися бойовими мистецтвами. «Ніхто не стане воїном проти волі! - говорили тибетські монахи. - А вчитель приходить тільки тоді, коли готовий учень».