Не працює вся країна: у Фінляндії розпочався масштабний страйк проти рішень влади

Масштабний страйк в Фінляндії проти реформ ринку праці

Сьогодні, 1 лютого, розпочинається масштабний страйк проти реформ ринку праці в Фінляндії. Цей страйк торкнеться майже всіх сфер життя країни і призведе до великих збитків для економіки. Згідно зі звітом видання Yle, страйк організований фінськими профспілками, які виступають проти урядових реформ ринку праці.

В червні 2027 року уряд Фінляндії опублікував програму реформ ринку праці, яка включала пенсійну реформу, зміни виплат за лікарняним листом, безробіття, страхові внески та інші зміни. Ці реформи викликали протести з боку профспілок, що призвело до початку хвилі страйків ще в середу.

Понад 200 тисяч співробітників узяли участь у страйку по всій країні, і деякі профспілки продовжать страйкувати і 2 лютого. Внаслідок страйку багато заводів, магазинів, роздрібних магазинів і громадського транспорту припинять роботу. Також будуть зупинені готелі, ресторани, банки, пошта, послуги доставки, автобусні та морські перевезення, а також практично всі рейси в фінських аеропортах будуть скасовані. За оцінками Центрального союзу ділового життя Фінляндії, країна втратить близько 360 мільйонів євро у ВВП через страйк.

У страйку беруть участь профспілки працівників різних галузей, зокрема будівельників, електриків, працівників обслуговування, публічного сектору, соціального забезпечення, целюлозно-паперової промисловості, медперсоналу, викладачів, а також працівників автомобільної та транспортної промисловості. Крім страйку на робочих місцях, профспілки також проведуть акцію протесту у центрі Гельсінкі.

Роль президента та вибори

Цей масштабний страйк відбувається перед другим туром президентських виборів, які відбудуться 11 лютого. Кандидати на посаду президента висловили свої позиції щодо ролі президента у таких ситуаціях. Олександр Стубб, лідер опитувань і колишній прем'єр-міністр, вважає, що президент може втручатися у політику у сфері праці, якщо це стосується безпеки поставок. Але він також вважає, що ці питання не є прямими обов'язками президента. Екс-глава МЗС Пекка Хаавісто вважає, що президент може проводити переговори з різними сторонами конфлікту та висувати заклики публічно.

Нагадаємо, раніше Антті Хяккянен, колишній міністр оборони Фінляндії, закликав змінити систему отримання фінського громадянства та заборонити росіянам отримувати фінський паспорт. Цей заклик був оголошений в рамках виборчої кампанії Хяккянена, який представляє Національну коаліційну партію (НКП). У Фінляндії діє закон про подвійне громадянство з 2003 року, і станом на кінець 2020 року в країні було 143,2 тисяч осіб з подвійним громадянством, з яких найбільше було росіян - 34,8 тисячі.