Німеччина змінює правила Bürgergeld: жорсткі санкції для одержувачів з 1 липня

Реформа соціальної допомоги Bürgergeld

Як повідомляє ХВИЛЯ: Бундестаг Німеччини ухвалив реформу соціальної допомоги Bürgergeld, яка набиратиме чинності з 1 липня 2024 року. Основною метою нововведень є вирішення економічних проблем країни, зокрема стимулювання громадян активніше шукати роботу на тлі затяжної економічної кризи, як зазначили ініціатори змін. Реформа торкнеться мільйонів одержувачів соціальної підтримки, серед яких сотні тисяч українських біженців.

Основні зміни в соціальному забезпеченні

Програма отримала назву "нове базове забезпечення". У рамках реформи введено жорсткі санкції за невиконання вимог щодо працевлаштування. Наприклад, за відмову від навчання або програм перекваліфікації допомогу можуть скоротити на 30 відсотків протягом трьох місяців, як повідомили німецькі чиновники. Крім того, при застосуванні санкцій гроші на оплату житла перераховуватимуться безпосередньо орендодавцю.

Розмір допомоги залишається незмінним з моменту підвищення на 12 відсотків у січні 2024 року. Одинокі особи отримуватимуть 563 євро на місяць без урахування оренди та страховки, тоді як подружжя отримує по 506 євро на кожного. На дітей виділяють від 357 до 451 євро залежно від віку. Допомога по безробіттю Arbeitslosengeld надається до двох років у розмірі близько двох третин від останньої зарплати.

• В Німеччині соціальну допомогу отримують близько 5,5 мільйона осіб, з яких 1,8 мільйона - діти та підлітки.
• 800 тисяч осіб працюють, але їхнього доходу недостатньо для забезпечення.
• Чималий відсоток одержувачів соціальної допомоги складають іноземці, частка яких досягає 48 відсотків.
• Сотні тисяч українців оформили виплати в період з 2022 по 2025 рік, що свідчить про актуальність реформ у контексті підтримки біженців.

Реформа соціальної допомоги Bürgergeld є важливим кроком для Німеччини в умовах економічної кризи та збільшення числа біженців, особливо з України. Введення нових вимог до одержувачів допомоги підкреслює прагнення уряду стимулювати активну участь громадян у ринку праці, що може зменшити залежність від соціальних виплат. Це також відображає загальноєвропейську тенденцію до адаптації систем соціального забезпечення в умовах змінюваного соціально-економічного контексту.