Новий Цивільний кодекс збереже по батькові: чому Україна не відмовиться від традиції

Обов'язковість по батькові в Україні

Як повідомляє ХВИЛЯ: У проєкті нового Цивільного кодексу України збережено обов'язковість по батькові, що викликає дискусії серед правозахисників та експертів. Чинне законодавство визначає ім'я фізичної особи як прізвище, власне ім'я та по батькові, що відрізняється від практик у більшості європейських країн, де по батькові не є обов'язковим.

У проєкті нового Цивільного кодексу не передбачено можливості відмови від по батькові. Стаття 28 Цивільного кодексу чітко визначає, що ім'я фізичної особи складається з трьох елементів: прізвища, власного імені та по батькові. У свою чергу, стаття 147 Сімейного кодексу уточнює, що по батькові дитини визначається за іменем батька. Якщо батьківство не встановлено, відповідно до частини 2 статті 135 Сімейного кодексу, відомості про батька записуються зі слів матері.

Європейський підхід та судова практика

З 2021 року в Україні набрав чинності закон, що дозволяє змінювати по батькові з 16 років, або з 14 років за згодою батьків. Проте цей закон не надає можливості відмовитися від по батькові під час реєстрації, що викликає певні запитання щодо свободи вибору особи у формуванні власного імені.

Європейський підхід до іменування у більшості розвинених країн, таких як Франція, Німеччина та Чехія, ґрунтується на тому, що по батькові не є обов'язковим атрибутом імені. Це підкреслює відмінність між українським і європейським правопорядками. Європейський суд з прав людини також розглядає структуру імені через призму статті 8 Конвенції про захист прав людини. Наприклад, у справі Cusan and Fazzo проти Італії ЄСПЛ визнав порушенням жорсткі правила присвоєння імен, що ставить під сумнів доцільність аналогічних норм в Україні.

Судова практика в Україні також демонструє певний формалізм. У справі № 639/1488/24 суд автоматично змінив по батькові дитини під ім'я усиновлювача, що свідчить про наявність прогалин у законодавстві та потребу в його адаптації до сучасних стандартів.

Таким чином, питання обов'язковості по батькові в Україні залишається актуальним, а його врегулювання потребує детального аналізу з урахуванням європейських стандартів і прав людини.

Обговорення обов'язковості по батькові в Україні відображає ширшу проблему прав людини та свободи особи у виборі імені.

З огляду на європейський досвід, можливість відмови від по батькові може стати важливим кроком у напрямку модернізації українського законодавства. Це питання потребує подальшого дослідження та обговорення в суспільстві, щоб знайти баланс між традиційними цінностями та сучасними вимогами прав людини.