Новий український правопис: від сьогодні старі норми вважаються помилковими

Новий український правопис: зміни в нормах
Новий український правопис: зміни в нормах

Сьогодні, 22 травня, закінчується пʼятирічний перехідний період для українського правопису, затвердженого Постановою Кабміну № 437 від 22 травня 2019 року. Про це нагадала редакторка Ольга Васильєва.  

«Цей правопис виграв усі судові справи, які проти нього порушували противники декомунізації та прихильники правопису 1993 року. Від сьогодні старі норми вважатимуться нечинними та помилковими», – зауважила Васильєва і нагадала основні правила нового українського правопису.

30 змін до правопису

Директивна норма (та, що без варіантів):

  1. Латинський корінь -ject- передаємо з «є»: проєкт, проєкція, проєктор (як траєкторія) (§ 126).
  2. Пишемо без «й» слова Ісая, Мая, Гоя, Соєр, Хаям, Феєрбах; секвоя, фоє, єті й подібні (§ 126).
  3. Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом бліц-, екстра-, максі-, міді-, міні-, преміум-, топ-, флеш-; віце-, екс-; арт-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, економ-, поп-, прес-, смарт- та ін.: бліцновини, мінісукня, преміумклас, флешпам'ять, віцепрезидент, ексміністр; артгалерея, бодибалет, бодіарт, вебсторінка, економклас, етногурт, попмузика, прессекретар, масмедіа, токшоу, смартгодинник, дрескод, топменеджер (але «топ» не поєднується з числівниками) (§ 35).
  4. Числівник «пів» з іменниками пишемо окремо: пів року, пів яблука, пів Європи, але півзахисник, півмісяць, півострів (§ 36). 
  5. За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі: директорка, верстальниця, філологиня, патронеса тощо (§ 32).
  6. Священник пишемо з подвоєнням, як письменник (§ 29).
  7. Пишемо двотижневий, двоярусний; тривідсотковий, триярусний; чотириактний, чотиримісячний, але двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний, чотирьохмільярдний; двохсотріччя, трьохсотріччя, чотирьохсотріччя (§ 35).
  8. Дробові числівники: дві третіх, три четвертих (замість дві треті, три четверті) (§ 107).
  9. Російські прізвища, що в мові оригіналу закінчуються на -ой, пишемо з -ий: Донський, Трубецький, Крутий. Але Лев Толстой (§ 144).
  10. До мʼякої групи іменників належать імена Ігор, Лазар (Ігоря, Ігорю, Ігорьович; Лазаря, Лазарю, Лазарьович), а також слово хабар (хабаря, а не хабара) (§ 66).
  11. У звертаннях форму кличного відмінка набувають обидва слова: па‌не лейтена‌нте, бра‌те Пе‌тре, лі‌карю І‌горю, побрати‌ме Іва‌не (§ 87).
  12. Сер, сір, гер у кличному відмінку мають таку саму форму, що й у називному (§ 87).
  13. Назви віртуальних (соціальних та ін.) мереж у родовому відмінку мають закінчення : інстаграму, телеграму, фейсбуку, ютубу (§ 82).
  14. Звук [h] передаємо буквою «г»: госпіс, гостел, Гарвард, Гельсінкі, окрім деяких європейських слів (хо‌бі, хоке‌й, хол, хо‌лдинг) та всіх слів східного походження (брахма‌н, джиха‌д, моджахе‌д, харакі‌рі) (§ 122).
  15. Англійське буквосполучення [ck] відтворюємо українською буквою «к» без подвоєння: Ді‌кенс, Те‌керей, Бе‌кі, Бу‌кінгем (§ 128).
  16. Німецьке буквосполучення [ei] передаємо як «ай» («яй»): Віттгенштайн, Фляйшер; буквосполучення [eu] – як «ой»: фройляйн, Нойбауер. У давніших запозиченнях німецьке буквосполучення еі передаємо в транслітерованому вигляді через «ей»: крейцер, гросмейстер, Гейне, Лейпциг (§ 136).
  17. Сватове, Синельникове відмінюються, як Рівне (Сватового, Синельникового, Рівного), а Косово, Мукачево – як Дубно (Кос

Читайте також