Об'їздив усю лінію фронту: згадаймо волонтера та військового Павла Собка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Павла Собка.

Павло Собко, якого згадують рідні та друзі, був людиною щиру, принципову й надзвичайно життєрадісною. Він вважав сім'ю та незалежну Україну найбільшими цінностями. Провів велику частину свого життя у флоті, а потім став активним учасником Революції гідності. Загинув 25 квітня 2022 року у боях за Попасну Луганської області, віддавши своє життя за ті цінності.

Паша помер у мене на руках. І фактично він забрав собі мою кулю... По нас стріляв снайпер, як тільки ми висовувалися. Паша ще встиг написати повідомлення своєму начальнику Віталію Терьохіну: "Уяви, я тільки-но вдруге народився, снайпер влучив між мною та Носенком". Ситуація була така, що якраз була моя черга висовуватися і спостерігати, я не встиг докурити цигарку й Паша мені сказав докурити. І в момент, коли він піднявся, снайпер влучив у нього.

Павло народився у Росії, але провів дитинство на Черкащині. Був моряком далекого плавання і працював на суднах електриком. З 2014 року він став волонтером і постачав військовим спорядження та гуманітарні вантажі на лінії фронту. Він також допомагав дітям з інвалідністю та вихованцям дитячих будинків. Багато разів він віддавав свої зароблені на морі гроші, щоб придбати необхідне спорядження для військових.

Павло також був організатором фестивалю "Холодний Яр" і відповідав за освітлення території та електрозабезпечення сцени. Також він працював заступником керівника КП "Міськсвітло" Черкаської міської ради. Навіть після наростання конфлікту, він пішов записатися до тероборони і відправився на своє перше і останнє бойове завдання.

"Усі труднощі Павло переносив стійко і заряджав усіх своїм позитивом та впевненістю. Завдяки йому нас забезпечили формою та екіпіровкою", - розповів побратим.

Павло був відомий своєю енергією та оптимізмом. Він завжди знаходив час для сім'ї та був підтримкою для дружини та дітей. Він був не тільки гарним чоловіком, але й чудовим батьком.

Хвилина мовчання є загальнонаціональним актом вшанування пам'яті усіх загиблих українців. Ми вшановуємо тих, хто віддали своє життя за свободу і незалежність нашої держави внаслідок російської агресії. Запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови. Пам'ятаймо про героїчних воїнів, цивільних жертв та дітей, які померли у нашій боротьбі.