Окупанець з тюрми двічі потрапив на війну: телефонний розмов з матір'ю став вірусним

Чоловік народився в Росії. Кривою стежкою пішов із юності – крав усе, що погано лежало. Аби врятувати від тюрми, мати перевезла його на батьківщину вітчима, в Україну. Тут народилися двоє його братів.

Окупант на ім’я Андрій двічі потрапляв на війну з тюрми. Підписував контракт, бо не хотів 'мотати строк'. З’ясувалося, що він буквально пішов убивати свою матір та братів, які живуть в Україні. Як інформує 'Главком', під час інтерв’ю Дмитру Карпенку Андрій зателефонував рідним, плакав та вимолював прощення.

Життя на війні

За деякий час Андрій втік уже від українського правосуддя до Росії. Оскільки працювати він навіть не намагався, жив із крадіжок і грабежів, то скоро таки потрапив до в’язниці. Звідти завербувався до 'Вагнера' – уклав контракт на пів року. Під час боїв отримав поранення, і практично весь термін служби лікувався. Тож вдалося демобілізуватися живим. Після цього Андрій трохи взявся за розум, одружився, влаштувався на роботу. Та вистачило чоловіка не надовго, отримав черговий строк через наркотики. Сидіти належало довго, тож Андрій, не довго думаючи, уклав контракт знову.

Коли його відправили на штурм, підірвав між пальців запал від гранати. Сподівався, що пораненого евакуюють. Та командування просто сказало, аби шкутильгав далі, до позиції, яку треба зайняти.

"Нас відправляють на м'ясо. Навіть без автомата, байдуже. Просто йди далі", – ділиться окупант.

Описана історія Андрія відображає складний шлях та вибори людини, яка знаходиться у середовищі війни та протистояння. Незважаючи на свою долю та рішення, які він приймав, глибина його переживань та конфліктів внутрішнього світу надає читачеві можливість задуматися над складністю війни та її впливом на людську психологію.