Олені стали заразними задовго до перших симптомів смертельної хвороби

Дослідження хронічної виснажливої хвороби у диких оленів

Як повідомляє НВ — Техно: Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, виявило, що хронічна виснажлива хвороба (CWD) у диких оленів може передаватися ще до появи симптомів. Хвороба викликається інфекційними білками, відомими як пріони, а не вірусами чи бактеріями. Важливо зазначити, що CWD завжди закінчується летальною стадією для заражених тварин. У Північній Америці хвороба продовжує поширюватися, охоплюючи нові території, зокрема в провінції Альберта.

Дослідження показало, що тварини можуть бути заразними задовго до появи видимих симптомів. Заражені особини виділяють пріони через сечу і екскременти місяцями, а іноді й роками, перш ніж проявляться клінічні ознаки. Жодного підтвердженого випадку зараження людини не зафіксовано, але дослідники стурбовані потенційними ризиками. Германн Шетцль зауважив:

“До моменту, коли з'являються клінічні ознаки, тварина часто вже довгий час є заразною.” - Германн Шетцль

Він також додав, що “ризик пов'язаний із поширеністю” цієї хвороби.

Розробка вакцини та її результати

Команда з Університету Калгарі, яка працює над вакциною, отримала обнадійливі результати на мишачих моделях. Вакциновані тварини виділяли менше інфекційних пріонів на ранніх і пізніх стадіях хвороби та жили довше після зараження. “Якщо ми зможемо зменшити виділення пріонів, можливо, вдасться зменшити і передачу хвороби,” - зазначила Самія Ганнауі.

Дослідники підкреслюють, що “ми маємо справу не з одним фіксованим збудником”, що вказує на складність боротьби з цими інфекційними білками. Шетцль додав, що “штами пріонів еволюціонують, і ця еволюція впливає на те, як розвивається хвороба.”

Ці нові дані підкреслюють важливість подальшого вивчення CWD та розробки методів контролю за її поширенням серед диких тварин. Розуміння механізмів передачі хвороби і можливість створення вакцини можуть суттєво вплинути на профілактику та зменшення ризиків, пов'язаних із CWD, не лише для диких оленів, але й для потенційно вразливих видів. Це дослідження також може стати важливим кроком у боротьбі з іншими хворобами, спричиненими пріонами, що підкреслює необхідність комплексного підходу до охорони здоров'я диких тварин.