ООН повідомила про новий спалах мавпячої віспи в Африці: ситуація у Конго критична

У Африці серед біженців зафіксовано не менше ніж 88 випадків захворювання на віспу мавп (mpox), з них 68 в Демократичній Республіці Конго. Про це повідомили у Управлінні верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), пише BBC.

Цей новий спалах mpox атакує найуразливіші групи населення, включаючи багатьох біженців і насильно переміщені громади, що живуть у складних умовах

За словами керівника громадської охорони здоров'я УВКБ ООН Аллена Майни, біженці часто проживають у переповнених сховищах, не мають доступу до безпечної води, мила та їжі, а також мають великі труднощі з отриманням медичної допомоги, що збільшує ризик захворювання.

Необхідність вакцин

Згідно з повідомленням BBC, медичному персоналу на сході Демократичної Республіки Конго відчайдушно потрібні вакцини, щоб зупинити поширення нових інфекцій. 200 тисяч вакцин, наданих ЄС, вже доставлені до столиці Кіншаси минулого тижня, але їх ще потрібно перевезти великою країною, що займе кілька тижнів.

Однак для перевезення вакцин потрібні певні умови. Вони повинні зберігатися при низькій температурі, щоб зберігати ефективність, а також потрібно їх доставити до сільських районів Південного Ківу, таких як Камітуга, Кавуму та Лвіро, де поширений спалах mpox.

Відсутність необхідної інфраструктури та погані дороги означають, що можуть знадобитися гелікоптери для доставки деяких вакцин, що ще більше підвищить витрати в країні, яка вже зазнає фінансових труднощів.

Фінансування та профілактика

Згідно з Управлінням верховного комісара ООН у справах біженців, до кінця року потрібно зібрати $21,4 млн для невідкладного посилення критичних заходів реагування та профілактики для біженців у країнах, що постраждали від віспи мавп. Зазначається, що ці заходи сприятимуть підтримці 9,9 млн вимушено переміщених осіб і громад у 35 країнах Африки.

Додатково, варто зазначити, що новий вірус мавпячої віспи швидко змінюється, що створює проблеми. Крім того, він часто поширюється у регіонах, де експерти не мають необхідного фінансування та обладнання для ефективного контролю.