Податкові перевірки — які бувають види та як проходять перевірки податковою службою

Податковий контроль є невід'ємною частиною функціонування будь-якої державної податкової системи. В Україні контроль за дотриманням податкового законодавства покладено на контролюючі органи, які наділені правом проводити різні види перевірок платників податків. 

Станом на 2026 рік порядок проведення податкових перевірок регулюється Податковим кодексом України, який визначає види, підстави, процедуру та строки проведення перевірок, а також права та обов'язки платників податків під час їх проведення. Розуміння видів податкових перевірок, їхніх особливостей та порядку проведення є критично важливим для кожного платника податків – як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців. 

Правильна підготовка до перевірки, знання своїх прав та обов'язків дозволяє мінімізувати ризики виявлення порушень та накладення штрафних санкцій. Цей матеріал розкриває види податкових перевірок, їхні особливості, порядок проведення та права платників податків.

Податкові перевірки: що це та їх призначення

Податкові перевірки це форма податкового контролю, що здійснюється контролюючими органами з метою перевірки дотримання платниками податків вимог податкового законодавства. Основна мета проведення перевірок полягає у виявленні порушень правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання інших вимог, передбачених Податковим кодексом України. Контролюючі органи мають право проводити перевірки як безпосередньо у приміщенні платника податків, так і за місцезнаходженням контролюючого органу. 

Результати перевірки оформлюються відповідним актом або довідкою, які є підставою для прийняття рішення про нарахування додаткових податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або, навпаки, підтвердження відсутності порушень. Важливо розуміти, що податкова перевірка не є тотожною поняттю «ревізія» або «аудит». Вона має специфічні правові підстави, процедуру проведення та наслідки. Платники податків зобов'язані забезпечити належне зберігання документів, необхідних для проведення перевірок, протягом встановлених законодавством строків (як правило, 1095 днів). Відсутність документів або їх неналежне оформлення розцінюється як порушення та тягне за собою відповідальність.

Види податкових перевірок за законодавством

Податкове законодавство України виділяє кілька видів податкових перевірок залежно від об'єкта, обсягу, строків та підстав проведення. Основними видами є камеральні, документальні та фактичні перевірки. Камеральні перевірки проводяться без виїзду до платника податків на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та звітності. Документальні перевірки передбачають перевірку первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, фінансової звітності. Документальні перевірки, у свою чергу, поділяються на планові та позапланові, виїзні та невиїзні. Фактичні перевірки проводяться за місцем фактичного провадження діяльності платника податків (торговельний майданчик, офіс, склад тощо). Крім того, законодавство передбачає також зустрічні звірки, які проводяться з метою зіставлення даних про операції між контрагентами. Окремим видом є електронна перевірка (сканування), яка проводиться на підставі аналізу даних з електронних систем обліку. Вибір конкретного виду перевірки залежить від обставин, що склалися, а також від ризиків, виявлених контролюючими органами за результатами аналізу податкової звітності платника.

Камеральна податкова перевірка: особливості проведення

Камеральна перевірка є найбільш поширеним видом податкового контролю, оскільки вона не вимагає виїзду до платника податків та не потребує попереднього повідомлення. Проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, розрахунках та іншій звітності, поданої платником до контролюючого органу. Камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації. Предметом камеральної перевірки є арифметичні помилки у звітності, логічний контроль показників, відповідність даних декларації даним Єдиного реєстру податкових накладних, а також правильність застосування ставок податків та пільг. 

Під час камеральної перевірки контролюючий орган не має права вимагати від платника податків надання первинних документів або будь-яких інших матеріалів, крім тих, що вже містяться у звітності. Камеральна перевірка проводиться без участі платника податків. Результати камеральної перевірки оформлюються довідкою (якщо порушень не виявлено) або актом (якщо виявлено порушення). Важливо зазначити, що пропуск строків подання звітності не є предметом камеральної перевірки – це окремий вид порушення, який розглядається за спеціальною процедурою. Камеральна перевірка може проводитися одночасно за всіма податками, які сплачує платник.

Документальна перевірка: планова та позапланова

Документальна перевірка є більш глибокою формою податкового контролю, яка передбачає перевірку первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, фінансової звітності, а також інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків. Документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, виїзною або невиїзною. Планова документальна перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, який затверджується контролюючим органом. Планова перевірка може проводитися не частіше одного разу на рік для малих підприємств та не частіше одного разу на два роки для інших платників податків. Про проведення планової перевірки платник податків повідомляється письмово не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку. 

Позапланова документальна перевірка проводиться за наявності певних підстав, визначених статтею 78 Податкового кодексу України. До таких підстав належать: подання платником уточнюючого розрахунку, неподання податкової звітності, виявлення за результатами камеральної перевірки порушень, звернення платника про проведення перевірки, ліквідація або реорганізація платника, а також отримання інформації від інших державних органів. Позапланова перевірка може проводитися без попереднього повідомлення платника. Тривалість документальної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, однак може бути продовжена до 35 робочих днів за рішенням керівника контролюючого органу.

Фактична податкова перевірка та її підстави

Розглядаючи види податкових перевірок, варто згадати про фактичну перевірку. Вона є особливим видом податкового контролю, який проводиться за місцем фактичного провадження діяльності платника податків, розташування господарських об'єктів або місцем зберігання товарів. Така перевірка не стосується перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку – вона спрямована на встановлення фактів, пов'язаних з дотриманням правильності використання реєстраторів розрахункових операцій, відповідності готівкових коштів наявним документам, а також виявлення фактів незаконного обігу підакцизних товарів. 

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу за наявності підстав, передбачених статтею 80 Податкового кодексу України. Такими підставами є: виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства, звернення фізичних осіб про виплату їм заробітної плати без оформлення трудових відносин, аналіз інформації з інших джерел. Фактична перевірка проводиться без попереднього повідомлення платника. Посадові особи контролюючого органу мають право на вільний доступ до території та приміщень, де провадиться діяльність. Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів. Результати фактичної перевірки оформлюються актом, який підписується посадовими особами контролюючого органу та платником податків (або його уповноваженим представником).

Порядок проведення податкових перевірок

Порядок проведення податкових перевірок чітко регламентований Податковим кодексом України. Розпочинається перевірка з отримання платником податків повідомлення про її проведення (крім фактичних та позапланових перевірок за окремими підставами). Під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу зобов'язані пред'явити службові посвідчення та копію наказу (рішення) про проведення перевірки. Платник податків має право допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки лише після пред'явлення зазначених документів. 

Під час перевірки посадові особи контролюючого органу мають право отримувати пояснення від платника податків, вилучати копії документів, проводити інвентаризацію майна. Платник податків зобов'язаний надати всі необхідні документи у повному обсязі. Після завершення перевірки складається акт (у разі виявлення порушень) або довідка (у разі відсутності порушень). Акт перевірки підписується посадовими особами контролюючого органу та платником податків. У разі незгоди з висновками акту платник податків має право подати заперечення протягом 10 робочих днів з дня отримання акту. За результатами розгляду заперечень контролюючий орган приймає рішення про затвердження акту в повному обсязі або частково.

Права та обов'язки платника податків під час перевірки

Під час проведення податкової перевірки платник податків наділений широким спектром прав та обов'язків. Платник податків має право: отримувати від посадових осіб контролюючого органу інформацію про підстави проведення перевірки, знайомитися з актом перевірки, подавати заперечення та пояснення, вимагати проведення зустрічних звірок, отримувати копії документів, що складаються під час перевірки, заявляти відвід посадовим особам контролюючого органу, а також оскаржувати рішення, прийняті за результатами перевірки. 

Платник податків зобов'язаний: допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки (після пред'явлення ними відповідних документів), надати всі необхідні документи у повному обсязі, забезпечити належні умови для роботи посадових осіб контролюючого органу, надавати пояснення з питань, що виникають під час перевірки, а також виконувати законні вимоги посадових осіб контролюючого органу. Відмова у наданні документів або перешкоджання проведенню перевірки тягне за собою застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України. У разі виникнення спорів з приводу проведення перевірки або її результатів, платник податків має право оскаржити дії або бездіяльність посадових осіб контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку.

Результати податкових перевірок та оформлення актів

Завершальним етапом будь-якої податкової перевірки є оформлення її результатів у вигляді офіційного документа. Залежно від виду перевірки та виявлених порушень складаються різні види документів. Якщо під час перевірки не виявлено порушень податкового законодавства, складається довідка. Довідка підписується посадовими особами контролюючого органу та платником податків і не є підставою для прийняття рішення про нарахування додаткових податкових зобов'язань. 

Якщо ж виявлено порушення правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податків, складається акт перевірки. Акт перевірки є основним документом, який фіксує виявлені порушення та слугує підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки повинен містити наступну інформацію: найменування контролюючого органу, який проводив перевірку; прізвища, імена, по батькові посадових осіб, які проводили перевірку; найменування платника податків, що перевірявся; період, за який проводилася перевірка; опис виявлених порушень із посиланням на конкретні норми закону; фактичні обставини, що свідчать про вчинення порушення; розрахунок сум додаткових податкових зобов'язань; висновки за результатами перевірки. Акт перевірки підписується посадовими особами контролюючого органу та платником податків. 

У разі відмови платника податків від підписання акту, про це робиться відповідна відмітка. Платник податків має право надати заперечення на акт перевірки протягом 10 робочих днів з дня його отримання. Заперечення розглядаються контролюючим органом протягом 20 робочих днів. За результатами розгляду заперечень приймається рішення про затвердження акту в повному обсязі, часткове затвердження або скасування. Після затвердження акту контролюючий орган протягом 10 робочих днів приймає податкове повідомлення-рішення, яким визначаються суми додаткових податкових зобов'язань. Це рішення може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Пропуск строків оскарження позбавляє платника права на перегляд результатів перевірки.

Типові порушення, які виявляють податкові перевірки

Податкові перевірки, особливо документальні, часто виявляють типові порушення, які допускають платники податків. Найпоширенішим порушенням є завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Це відбувається, коли платник ПДВ включає до податкового кредиту суми ПДВ за операціями, які не підтверджені належно оформленими податковими накладними або за операціями з контрагентами, які не є платниками ПДВ. Другим за поширеністю порушенням є неправильне визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Це може бути як включення до складу доходів сум, які не підлягають оподаткуванню, так і неврахування окремих видів доходів. 

Третім порушенням є нецільове використання коштів, отриманих з державного бюджету. Четвертим порушенням є порушення порядку ведення касових операцій: неоприбуткування готівки, перевищення ліміту залишку готівки в касі, невиконання вимог щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. П'ятим порушенням є неповне або несвоєчасне подання податкової звітності. Шостим порушенням є неправильне застосування податкових пільг. Сьомим порушенням є заниження обсягів реалізації товарів, робіт, послуг. 

Восьмим порушенням є відсутність документів, що підтверджують витрати, або їх неналежне оформлення. Дев'ятим порушенням є порушення правил трансфертного ціноутворення, тобто встановлення цін на рівні, що відрізняється від ринкового. Десятим порушенням є використання податкових накладних, виписаних особами, які не зареєстровані платниками ПДВ. Кожне з цих порушень тягне за собою накладення штрафних санкцій, які можуть сягати значних сум. Для мінімізації ризиків виявлення порушень під час податкових перевірок рекомендується вести належний бухгалтерський облік, своєчасно подавати звітність, ретельно перевіряти контрагентів та правильно застосовувати норми податкового законодавства.