Працевлаштування біженців у Німеччині: чому досі мало українців працюють

Суспільство 12.04.2024 - 16:55 498 переглянули

12.04.2024 - 16:55 498 переглянули

Українські біженці в Німеччині: працевлаштування та проблеми

У Німеччині незначна кількість українських біженців має працю. Це пов'язано з деякими труднощами. Про це повідомляє DW.

Німецький Інститут з дослідження ринку праці та кар'єри пояснив, з якими труднощами стикуються українці в Німеччині. Соціолог інституту Маріелла Фалькенгайн навела такі фактори:

українська мова вивчається складно або інтенсивність мовних курсів висока;
деякі особи знаходяться в складних життєвих обставинах, які перешкоджають здійсненню професійних планів, наприклад, якщо чоловік перебуває на фронті;
деякі жінки вважають себе занадто старими для початку нової кар'єри або вивчення німецької мови;
додатково до мовних курсів і догляду за дітьми часто не вистачає часу на працевлаштування.

“Швидке працевлаштування і вивчення німецької мови на роботі були б корисними для когось. Але для інших цей підхід неприйнятний. В таких випадках в першу чергу потрібно стабілізувати життєві ситуації”, - зазначила Фалькенгайн.

Німеччина має найбільшу кількість українських біженців в ЄС – наразі близько 1,65 млн осіб мають тимчасовий захист. Проте рівень зайнятості є значно нижчим, ніж у сусідніх країнах (тут працює лише четверта частина працездатних біженців).

Експерти зауважують, що спочатку акцент зробили на вивченні мови. Тому результати на ринку праці стануть помітними пізніше, оскільки багатьом біженцям зазвичай не вдається відразу записатися на курси. Ініціатива Job-Turbo, яку уряд оголосив у жовтні 2023 року, передбачає, що на роботу можна буде влаштуватися зі знанням німецької мови на рівні A2 або B1. Мовні курси можна буде проходити паралельно з працевлаштуванням.

Нагадаємо, що Німеччина щороку витрачає принаймні 20 млрд євро на підтримку українських біженців, але це не межа. Депутат Європарламенту від ФРН Гуннар Бек заявив, що країна не може дозволити собі такі витрати, тому вона вкладає менше коштів у соціальний сектор, освіту та технологічний розвиток.

Читайте також: