Російський полонений Володимир дзвонить додому: мати відмовляється з ним розмовляти

Інтерв'ю з російським військовополоненим Володимиром

Як повідомляє Главком: Журналіст Дмитро Карпенко оприлюднив інтерв'ю з російським військовополоненим Володимиром, 30-річним мешканцем Саратовської області. У цьому інтерв'ю Володимир розповів про своє життя, обставини мобілізації та полону. Він зазначив, що під час дзвінка додому його мати відмовилася з ним спілкуватись, сказавши:

“Мам, спасибо тебе за разговор”

– Володимир.

Володимир має середню освіту та навчався у медичному училищі, але не завершив навчання через призов до армії. Строкову службу він проходив у Північній Осетії, де служив водієм військової техніки. Після служби працював у Москві на складі побутової техніки, а згодом трактористом у Саратовській області. У 2024 році проти нього було відкрито кримінальну справу після бійки, внаслідок якої опонент отримав перелом ребра. Альтернативою покаранню стала можливість підписати контракт із Міноборони РФ.

Служба та полон

У листопаді 2024 року Володимир підписав контракт і був направлений до так званої 5-ї бригади, де служив механіком-водієм на ремонтній базі, ремонтував техніку, зокрема МТ-ЛБ та БМП. Через п’ять місяців його відправили на позиції поблизу населеного пункту Веселе. 3 травня 2025 року під час висування колони з чотирьох БМП техніка, в якій перебував Володимир, була уражена протитанковою керованою ракетою. Машина загорілася, внаслідок чого із шести військових двоє загинули, а Володимир отримав контузію і потрапив у полон до українських військових.

Раніше Володимир намагався зв’язатись зі своєю сестрою, але розмова закінчилася тим, що вона познущалася з нього. У своєму інтерв'ю він висловив сум щодо відношення родини, зокрема до матері. Також Володимир зазначив, що, якщо навіть комусь світить строк, краще відсидіти, хоча б будеш вдома.

Володимир одружений і має трьох дітей, які, ймовірно, також переживають важкі часи через його полон. Його історія є частиною більшої картини конфлікту та його впливу на звичайні сім'ї.

Історія Володимира ілюструє складні особисті та сімейні драми, що виникають на фоні військових конфліктів. Вона підкреслює, як війна впливає на життя не лише військових, а й їхніх близьких, які залишаються вдома, часто переживаючи стрес і емоційне напруження через нестачу зв'язку та підтримки. Цей випадок також відображає більш широку проблему, пов'язану з мобілізацією та ставленням суспільства до військових, що повертаються з конфліктів.