Розпад РФ, збіднілі люди і 30 тисяч військовим: про що політики і дипломати говорили на форумі в Києві

У столиці пройшов щорічний Київський безпековий форум. На заході були присутні визначні дипломати, громадські діячі й відомі політики.

Центральна тема форуму набуття членства України в НАТО. КБФ заснував фонд Арсенія Яценюка "Відкрий Україну" у 2007 році. Нинішній форум 15 за ліком.

Захід відбувся в столичному готелі InterContinental. До учасників форуму і всієї України звернулися експрезидент Сполучених Штатів Америки Джордж Буш-молодший, колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, експрем'єр Австралії Ентоні Ебботт.

Перед Самітом НАТО у Вільнюсі 11-12 липня 2023 року КБФ представив комплексний позиційний документ "Fighting for NATO" з рекомендаціями дій, які стосуються вступу нашої держави до Альянсу.

Кореспондентка Gazeta.ua побувала на цьогорічному Київському безпековому форумі.

КОРИСНІ ЗНАЙОМСТВА

Жінка в шифоновій з квітковим принтом сукні за коліно підходить до бару й просить офіціанта налити каву. Бере чашку й прямує до столиків, застелених білими скатертинами. Підходить до чоловіка низького зросту з поголеною головою й заводить розмову англійською.

- Я тут представляю молодь, - каже Мирослава, саме так представляється жінка. Її каре-боб пасує тонким рисам обличчя. - Викладаю в університеті, сама за освітою юристка. На такому заході вперше, але дуже цікаво знайомитися з новими людьми.

Говорить про форум з великим захопленням, бо не очікувала, каже, такого розмаху.

- Зробіть мені фото біля стенду, - дає свій телефон Мирослава. - На роботі просять показувати фото з таких подій.

У готелі InterContinental близько 13:00 починають збиратися гості. Реєстрацію проходять одразу за рецепцією - поставили чотири стійки, щоб швидко пропускати людей.

Черга простягається камʼяними сходами, що ведуть на цокольний поверх. На вході встановили залізні рамки, охорона перевіряє сумки. Одразу за ними на стіні розвісили банер форуму й навели нього яскраві прожектори.

У вестибюлі з фуршетною зоною горить тьмяне розсіяне світло - синя підсвітка на темних деревʼяних панелях і центральна кришталева люстра кілька метрів завширшки. Вогні відбиваються від плитки на підлозі, натертої до блиску.

СВІТОВА ЄДНІСТЬ

З президентом Асоціації єврейських громадських організацій та общин Йосифом Зісельсом біля фотозони вітається Іванна Климпуш-Цинцадзе - голова Комітету ВР з питань євроінтеграції. Одягнена у лляну довгу чорну сукню з вишивкою. Шию прикрасила масивним намистом з натуральних каменів.

- Ми отримали зараз кілька потужних сигналів від "Групи семи", а я надіюся, що зараз буде погоджено 11-й пакет санкцій проти Росії на рівні ЄС, хоча він іде тяжко, - розповідає Іванна. - Також надіюся, що у найближчі місяці оголосять про нові пакети військової допомоги. Позитивно, що прийняті рішення щодо надання танків, навчання наших пілотів на F-16. Важливо, що Великобританія розблокувала надання нашій країні далекобійних ракет. Ці речі, сподіваюся, матимуть кумулятивний ефект і також впливатимуть на те, що інші країни наслідуватимуть приклад тих, хто проявив лідерство в наданні цієї допомоги.

Особливо Іванна наголошує на тому, що Україні важливо мати продовжувану фінансову підтримку від партнерів і добитися створення спеціального трибуналу.

- Головними досягненнями минулого року є отримання кандидатського статусу для майбутнього членства в ЄС і зміни парадигми думки й риторики наших партнерів від того, що Україна не має програти в цій війні, до того, що Україна має перемогти. Очевидно також, що це згуртування й продовження утримування цієї єдності світу й розширення цієї палітри країн, які підтримують Україну, - каже наостанок Климпуш-Цинцадзе й переривається на привітання зі знайомими дипломатами.

Україна не має програти в цій війні

На стінах у вестибюлі висять картини й дзеркала з позолоченими рамами, На стільницях з дорогого каменю розставлені живі квіти. До урочистої зали заходимо крізь деревʼяні двері, що сягають високої стелі.

У великому холі підлога застелена гладенькими червоними килимами з крупним рослинним орнаментом. У три колони розставили стільці, обшиті бордовим оксамитом. Обличчям у бік білої широкої сцени розсідаються гості - чоловіки у строгих піджаках темних відтінків під джинси або брюки. Більш оригінальні одягли вишиванки, а військові - піксель і хакі.

- Знаєш який розмір британської армії? 72 тисячі, - каже молода панянка у шовковій спідниці до кісточок.

- Так це ж ніщо! - здивовано відповідає інша, у класичному піджаку.

- І вони її ще скорочують.

ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ РОСІЇ

Місця у перших рядах виділили для спікерів форуму й особливих гостей - Арсена Авакова, Володимира Гройсмана й господаря заходу Арсенія Яценюка. Останній під оплески жваво вибігає на сцену для проголошення почесної промови.

Від холодного освітлення його синя у жовті смужки краватка аж виблискує. Має акуратно підстрижену бороду й усміхається широко білими зубами. На лівому лацкані носить значок у вигляді національного прапора.

- Спершу була Грузія, а тоді Україна відчула це на собі. А зараз весь світ постав під викликом авторитаризму, диктатури й геноциду. І цей виклик ми повинні виграти. - промовляє Арсеній Петрович у мікрофон, прикріплений за вухо. - Назва нашого форуму - "Боротьба за НАТО". І ця назва має подвійне значення. Ми як Україна боремося за членство в Альянсі, але ми боремося й за саме НАТО, за безпеку кожної країни, за нашу й вашу свободу. Обʼєднана і вільна Європа ніколи не буде без вільної України, яка переможе в цій війні. А Україна переможе!

Залом покотилися гучні оплески. Іноземці одягли навушники, щоб слухати синхронний переклад англійською. Модераторка оголошує першу панель, присвячену звільненню й відновленню України, і на сцену виходять перші спікери.

- Багато людей кажуть, що війна може завершитися тільки переговорами, - звертається через відеозвʼязок до залу Борис Джонсон. - Але я скажу, що вона має закінчитися перемогою над Росією.

Колишній премʼєр-міністр Естонії Тааві Рийвас, молодий політик з витонченими рисами обличчя, сидить у центрі. Чоловік висловлює свою беззаперечну підтримку щодо вступу України в НАТО.

- Ми фактично демілітаризували Росію, - каже Рийвас. - Якщо Україна вступить в НАТО, то кожен в Європі буде почуватися більш захищено. Усі виграють - не тільки НАТО чи ЄС - виграє людство.

Несподівано на сцену виходить мер Києва Віталій Кличко - у військовому вбранні й бейджиком форуму в руці. Буде говорити англійською, каже, й йому пропонують принести крісло.

- У нього є крісло мера, - жартує Яценюк і заходиться гучним сміхом.

НАБЛИЖЕННЯ ПЕРЕМОГИ

На каву-брейк більшість гостей вийшли до завершення панелі. У вестибюлі розгорілися дискусії - щодо Мінських угод, гарантій безпеки й економічної кризи.

- Іншої гарантії, ніж пʼята стаття договору НАТО, не існує, - каже вже під час перерви Арсеній Яценюк. - Моє наполягання тільки одне - Україна член НАТО. Треба бути реалістами, але на сьогодні на наші шанси я вже даю 50 плюс один.

До кави й чаю на столах поставили печиво різних смаків, кренделі, сочники й круасани, плетені косички з кленовим сиропом і сендвічі - з шинкою, ковбасою, моцарелою.

- Після перемоги у війні Україна одразу в НАТО, - каже депутатка Європарламенту Раса Юкнявічене. - Я думаю, що ви готові до цього.

Українські дипломати питають гостей, які країни проти прийняття України до Альянсу. У відповідь західні лідери відмовчуються і кажуть, що одностайності між державами НАТО поки немає.

Дуже обмежений платоспроможний попит

На диво стривожено почувається Петро Порошенко. Експрезидент під час дискусії майже не виступає.

- Єдиний можливий ресурс для покращення економіки - внутрішні резерви. І цього замало, - каже Петро Олексійович біля фудкорту. Поспішає вийти на вулицю після тривалої фотосесії. - В Україні є депопуляція, величезна кількість людей виїхала, є дуже обмежений платоспроможний попит, бо велика частина людей збідніла. Єдине джерело, яким ми можемо забезпечити прорив - є рішучі кроки на покращення інвестиційного клімату й наближення перемоги.

До перемоги у війні сподіватися на прорив економіки марно, каже Порошенко. Усі зусилля зараз мають бути спрямовані на ЗСУ.

- Ключова позиція, через яку наш народ несе втрати - агресія Російської Федерації, - продовжує політик. - Я маю величезний пакет зауважень і пропозицій щодо покращення інвестиційного клімату, захисту людей, але весь цей пакет буде презентований одразу перед нашою перемогою і ми це дуже швидко втілимо в життя.

ТЕХНОГЕННІ КАТАСТРОФИ

На обід між панелями зібралися всі гості. Черга за смаколиками простягається у кілька метрів і закручується в завитки через брак місця. Сьогодні подають кілька видів салатів - зі смаженим тунцем, з капусти, свіжих овочів. Також на столах закуски з оселедця й сала, біла риба, голубці, свинячі ребра, котлета по-київськи, овочі на грилі, нарізка сирів і дорогих ковбас.

Дипломат Валерій Чалий пропонує поговорити в черзі за обідом, щоб не втрачати час. Чоловік одягнений у чорний костюм і білу сорочку.

- У кожного успіху є дуже багато "батьків", а якщо якась проблема - то як правило її не афішують, - розповідає Чалий. - Очевидно, що внесок вагомий в те, що Україна отримала те, що не передбачалось навіть. Це було складно. А я скажу ще більше - що ми ще отримаємо в майбутньому. Я все-таки вважаю, що головний внесок - це спроможність до єднання оборони українського народу і Збройних сил України, які показують професіоналізм і використання зброї.

До кінця цього року і на початку наступного обсяги допомоги Україні не зменшаться, запевняє дипломат. Найближчим часом підтримка залежатиме від успіхів України на фронті, звільнення територій, прозорості й ефективності використання допомоги.

- Тема з контрнаступом розігріла суспільство всередині України й за кордоном, - розповідає Валерій Чалий. - Очевидно, що йдеться про черговий етап кампанії з деокупації, звільнення країни. І очікування можуть бути завищені - це ризик. Але в тому, що в тій чи іншій мірі успіх ЗСУ буде, я не сумніваюся. Від масштабу або того як це прозвучить назовні залежить підтримка від Заходу. При прийнятті України до Альянсу у них менше ризиків, ніж якщо ми залишимося надалі поза НАТО буферною зоною. На жаль, у країн-членів поки такого переконання немає. Причиною було побоювання ескалації з боку Росії, але вона вже зробила всі кроки. Якщо говорити про зброю масового ураження, то розмахування цією дубіною має менший вплив, ніж рік тому, але все рівно на громадську думку впливає серйозно.

Позиції, щоб отримала перемогу Україна - поки немає

Західні країни поки не знають, що робити з Росією, якщо вона ослабне або отримає поразку у війні.

- Позиція країн, зокрема США, щоб Росія не отримала перемоги, але позиції, щоб отримала перемогу Україна - поки немає, - продовжує дипломат. - Багато факторів, серед яких контроль Росії над ядерною зброєю, обʼєктами, які можуть спричинити техногенні катастрофи. Завжди вважається, що контроль під одним управлінням - надійніше, ніж якщо він у випадку розпаду Росії розійдеться між республіками. Але така ситуація була з Радянським Союзом, якось впорались.

Також негативним наслідком розпаду РФ стануть біженці, яких ніхто не захоче утримувати.

- Це велика проблема й для України - росіяни, які прийдуть сюди в майбутньому. Особливо після війни, враховуючи специфіку ситуації. Також хтось все ще розглядає послаблену Росію як елемент залученості для балансування Китаю, хоча Китай вже фактично на сьогодні зробив Росію васалом, - каже Чалий і приступає до частування.

До розмови приєднуються колеги й журналісти, на маленькому столику ледь вміщається пʼять тарілок. У залі чути запах кави й копченого мʼяса. Лунає гомін, мов у вулику, а гості мігрують між столиками в пошуках цікавих розмов.

- Ви чули, кого поставили суддею замість Князєва? - каже один з політиків.

- Це ж кошмар, - закочує невдоволено очі відома журналістка.

ДЕФІЦИТ

У вестибюлі зʼявляється Дмитро Разумков, крокує впевнено й вітається з усіма дорогою до конференц-зали. Від інших вирізняється кольором костюму - капучино з золотим відблиском.

- Великий проміжок часу був втрачений, його треба було реалізовувати ще в минулому році, - розмірковує Разумков. - Нам треба було запускати свою економіку. Станом на сьогодні у нас дефіцит бюджету більше ніж 50 відсотків. Після збільшення на 518 мільярдів бюджету для військових зараз ми вийшли фактично в 40 відсотків власних надходжень. Українська економіка працює дуже слабо за рахунок того, що велика кількість працездатного населення виїхала, близько п'яти мільйонів, люди втратили свої робочі місця і знаходиться за кордоном. У нас зруйнована велика кількість підприємств. Плюс ми з вами фактично одну галузь втратили повністю, іншу галузь частково, які були експортними для України - це металургія і це аграрний сектор.

Ще з минулого року Україні потрібно було переходити на інший рівень - експорт переробленої продукції.

- Наприклад, виробляти біоетанол, який можна було експортувати й таким чином ми створювали навіть конкуренцію для країн Європи. Сьогодні не бачу підстав для збільшення економічного добробуту населення, оскільки зараз ще багато говорять про збільшення тарифів, а ми розуміємо що сьогодні отримати кредити для бізнесу буде ще важче. У минулому році ми отримували кредити від партнерів на рівні одного-двох відсотків. Можна було перенаправляти цю частину ресурсу не на проїдання, а на перезапуск економіки. Сьогодні МВФ виставляє кредити на 6,9 відсотків, то це буде підтягувати й наступні кредити.

Продавали цю історію дуже безглуздо, дуже примітивно

Разумков розмірковує також про повернення виплат військовим, які відмінили на початку року. Запевняє, що кошти на це в державі мають бути, оскільки зарплати були закладені в бюджеті ще у 2022 році.

- 30 тисяч були скасовані 1 лютого 2023 року. Продавали цю історію дуже безглуздо, дуже примітивно, але тим не менш говорили про те, що це самі військові попросили забрати в них зарплати, щоб була якась інша мотивація. Потім виступає міністр оборони і каже, що після цього зекономили 100 мільярдів. За цією логікою, просто треба повернути 100 мільярдів, про які говорив міністр оборони, які ми зекономили. Починаються різні історії про те, що грошей немає і називають вже різні захмарні суми. Питання. звідки ці кошти, звідки ці цифри - ніхто відповісти не може. Звернулися до Міністерства оборони й знаєте яку відповідь ми отримали? Що за їх запитом вони були профінансовані лише на 39 відсотків. Тобто дефіцит склав 61 відсоток - бюджету армії воюючої держави. А вони ж просили не для себе, а для наших захисників. Тому зараз треба розібратися, хто це зробив і чому, каже наостанок Разумков.

У вестибюлі стає пусто, учасники форуму займають місця перед черговою дискусією. Триватиме захід до 19:30, а після всіх запрошують на вечерю й обговорення за келихом вина.