Сумніви щодо вільної торгівлі
У розмові з політологом Юрієм Романенком економіст Віктор Коренівський поставив під сумнів універсальність принципів вільної торгівлі, апелюючи до історичних прикладів та праць Адама Сміта. На його думку, ця концепція далеко не завжди слугує оптимальним шляхом для економічного зростання держави в умовах глобальної конкуренції.
Погляд у минуле
Звертаючись до твору «Багатство народів», Коренівський нагадав, що Адам Сміт аналізував торговельне протистояння Британії та Нідерландів. Економіст зазначає, що навіть класик економічної думки допускав виправданість введення мит у періоди економічного суперництва між країнами.
'Він там розписує: ось вільна торгівля - це все прекрасно. Ніколи не потрібно вводити ніяких мит ні в якому разі... Але мита можна вводити, якщо ви перебуваєте в конкуренції з якоюсь іншою державою, ведете економічне ось це протистояння.' Віктор Коренівський
Коренівський звернув увагу на типову для гегемонів тактику: спочатку захистити внутрішній ринок для зростання власного виробника. «Завжди держава, яка хоче стати гегемоном, вона спочатку свій ринок внутрішній закриває, робить його якомога більшим, вирощує власного виробника. А потім, коли цей виробник здатний конкурентів виносити вперед ногами, вони виходять на міжнародну арену і гегемон починає розповідати: 'Прибирайте мита, ринок усе порішає, таланти все порішають'», — пояснив експерт.
Отже, Коренівський наполягає на необхідності обережного та контекстного застосування принципів вільної торгівлі з огляду на історичні реалії та конкурентне середовище. Ця дискусія нагадує про важливість пошуку рівноваги між відкритістю ринків та захистом національних економічних інтересів у світі, де глобальні виклики лише посилюються. Для багатьох країн, особливо з ринками, що формуються, стратегія поступової інтеграції в світову торгівлю після внутрішнього зміцнення може бути більш обґрунтованою.
Подібні історичні паралелі особливо актуальні для розуміння сучасних торгових війн та протекціоністських заходів великих держав.