Огляд війни в Україні очима британського історика Ніла Фергюсона
Відвідавши Київ у рамках участі в Ялтинській європейській стратегії (YES), британський історик Ніл Фергюсон зробив висновок, що війна чинить на Україну значно більший тиск, ніж на Росію. Він детально розглядає економічний стан, перебіг бойових дій, політичну консолідацію в Україні, а також процес мирних переговорів за участю спеціальних посланців США. Особливу увагу Фергюсон приділяє значним втратам російських військ, ударам по українській інфраструктурі та масштабній міжнародній підтримці з боку ЄС і США.
За даними Генерального штабу ЗСУ, втрати російських сил у липні-серпні перевищили 40 тисяч осіб. У липні Росія здійснила 67 атак на портову інфраструктуру України та 35 ударів по цивільних суднах у портах. Водночас 9 вересня українські війська вдарили по газовим заводам Новоуренгойському та Пуровському, розташованим більш ніж за 2700 км від українського кордону. Європейський союз і країни-члени надали Україні допомогу на суму 195 млрд євро, а США — 115,4 млрд доларів, хоча американська підтримка практично припинилась на початку 2023 року.
Політична ситуація всередині України
Внутрішній політичний клімат в Україні залишається напруженим. Основним опонентом президента Зеленського виступає «Антикорупційний блок», який минулого листопада домігся відставки Андрія Єрмака. Серед ключових змін у владі Фергюсон виокремлює наступні призначення:
- Кирило Буданов — очільник Офісу президента,
- Денис Шмигаль — міністр енергетики,
- Рустем Умєров — член Ради національної безпеки і оборони,
- Михайло Федоров — міністр оборони, звільнений у липні через конфлікт із Зеленським.
Проти Буданова також висунуті звинувачення у відмиванні коштів.
Щодо Росії, Фергюсон відзначає, що економічні показники свідчать про напругу: бюджетний дефіцит сягає 2,5% ВВП, інфляція — 6,3%, безробіття в липні становило 2,3%. Проте реальні доходи населення зростають. За оцінками МВФ, населення Росії у 4,4 раза перевищує українське, а економіка — в 11,8 раза більша. На думку експертів із США, у Путіна є два шляхи: продовжувати військові дії або ж шукати дипломатичне врегулювання з подальшою економічною відновою.
“Пересічні українці глибоко втомилися від війни і з тривогою очікують настання зими.” — Ніл Фергюсон
Фергюсон порівнює нинішні події з висловлюванням Генрі Кіссінджера 1972 року про те, що «мир близько», і підкреслює, що війна в Україні фактично стала проксі-конфліктом між Європейським союзом та Китаєм. Він також зазначає: «Цей конфлікт триватиме, поки існує Росія».
Головними учасниками мирних переговорів є Росія, Україна та США, які представляють спеціальні посланці колишнього президента Дональда Трампа — Джаред Кушнер і Стів Віткофф. Кушнер заявив, що більшість ключових пунктів мирної угоди вже погоджені, крім питання статусу Донбасу. Питання гарантій безпеки для України та механізми зниження напруги були узгоджені на зустрічі в Абу-Дабі у січні. Водночас Фергюсон висловлює сумніви щодо реальності підписання та успішної реалізації такого компромісу.
Загалом експерт вважає, що нині обидві сторони мають більше мотивації для завершення війни, ніж будь-коли з кінця 2022 року. Проте через численні внутрішні та зовнішні труднощі перспектива мирного врегулювання залишається невизначеною.
Висновки Фергюсона демонструють багатогранність викликів, з якими зіткнулась Україна: війна серйозно впливає на економічну ситуацію та політичний клімат у країні. Міжнародна підтримка, особливо з боку ЄС та США, є важливим чинником, що допомагає Україні вистояти перед агресією. Однак внутрішні політичні проблеми та втома населення від тривалого конфлікту вказують на необхідність пошуку мирного розв’язання. У контексті такої складної обстановки питання регіональної стабільності та безпеки залишаються актуальними для всіх сторін конфлікту.
Для російськомовних читачів важливо розуміти, що війна в Україні має далекосяжні наслідки не лише для безпосередніх учасників, але й для всієї Європи, впливаючи на енергетичну безпеку, економічні потоки та геополітичний баланс у регіоні.