Перформанс «Живая нить традиций» в Івано-Франківську
В Івано-Франківську відбувся унікальний захід, де 15 учасниць громадської організації «Дружина Воїна» продемонстрували автентичний український одяг у межах перформансу «Живая нить традицій». Ця подія стала важливою платформою для презентації сімейних реліквій, які збереглися попри війну, а також для відтворення обряду «Просини» — традиції, що на Прикарпатті передує весільним урочистостям.
Історії жінок та їхнє значення
До показу долучилися членкині організації, молодіжні активістки, дружини військових, доньки захисників, волонтерки та ветерани. Колекція складалася зі старовинних родинних костюмів і вишивок з Прикарпаття, Донеччини, Лемківщини та центральної України, які гармонійно поєдналися з сучасними вишиванками.
Першим на подіум вийшов ветеран Юрій Николюк у копії вишиванки Степана Бандери. Він підкреслив унікальність сорочки:
«Такої сорочки більше ні в кого немає. Це лот, який передали волонтери. Я боровся за неї, бо вона є точною копією сорочки Степана Бандери. Сьогодні відчуваю гордість і піднесення, розправляю плечі», — поділився Юрій, який брав участь в боях на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині.
Валентина Борульник, що представляла лемківський стрій, розповіла про особисту історію: її чоловік Віктор пішов на фронт у 2022 році, а сама вона переїхала до Івано-Франківська з окупованого Селидового.
«Я щаслива, що здійснилася моя мрія — одягти справжній український костюм. Сьогодні я показую лемківський стрій. З Донеччини привезла прапор України і намисто, куплене у Слов'янську», — поділилася Валентина.
Мар’яна Процька демонструвала бойківський одяг, який надала Іванна Дерун — сестра загиблого захисника Володимира Катамая з позивним «Боже». Чоловік Іванни служить у зоні Донецького фронту. Лесю Марковецьку вразили сорочка і запаска з Донеччини, що дісталися їй у спадок від прабабусі, яка зберегла їх під час голоду 1930-х років.
«Це справді старовинні речі — запаска, кептар і сорочка прабабусі. Сорочка столітньої давнини з дрібною вишивкою, прикрашена коралями бабусі», — розповіла Мар’яна.
«Ці речі передали люди, які вимушено покинули Донеччину через війну. Вони успадкували їх від своїх прабабусь, які зберегли ці костюми під час голоду 1930-х», — додала Леся Марковецька.
В межах заходу учасниці відтворили обряд «Просини», що символізує гостинність і єдність спільноти.
«Цей обряд, який традиційно відбувається на Прикарпатті перед весіллям, ми представили як символ дружби, прийняття й спільності. Наш виступ демонструє, що Схід і Захід України об’єднані, а наша культура і любов — непереможні», — зазначила Ольга Бобрикович.
ГО «Дружина Воїна» активно працює над збереженням і популяризацією українських традицій у сучасному світі. У межах міжнародного проєкту «Рушник Єднання — Рушник Перемоги» українська громада Ірландії провела презентацію рушника в Дубліні. Крім того, у Вінниці на Майдані Незалежності відбулася виставка «Їх вдягали Герої», де було представлено близько 60 вишиванок загиблих захисників і захисниць України.
Подія «Живая нить традиций» наголошує на важливості збереження національної культури в умовах війни. Демонструючи регіональні костюми, учасниці не лише вшановують пам’ять предків, а й підкреслюють єдність українського народу, попри розділення територій і соціальні виклики. Такі ініціативи сприяють консолідації суспільства і формуванню єдиного культурного простору, що особливо актуально в сьогоднішніх умовах.
Для багатьох співвітчизників, які нині проживають за кордоном, збереження традицій і культурної спадщини має неабияке значення, адже це допомагає підтримувати ідентичність та духовний зв’язок із Батьківщиною.