Бельгія, яка головує в ЄС, виступила за реформу блоку

У цьому півріччі Бельгія головує в Раді Європейського союзу де Кроо. Країна виступила за необхідність провести реформу ЄС, перш ніж блок прийме до себе нових членів. Про це вчора заявив прем’єр-міністр Бельгії , Александер де Кроо на пресконференції з нагоди візиту колегії єврокомісарів до Брюсселя.

За словами голови бельгійського уряду, головування його країни в ЄС відбувається у «важкий час», коли європейці очікують визначеності щодо спільного майбутнього.

«Спільне майбутнє тут, у Європі, означає, звичайно ж, і Україну в серці Європи. Це найкраща гарантія нашої майбутньої стабільності та колективної безпеки для населення України, а також колективної безпеки для населення Європи», – наголосив де Кроо.

За його словами, бельгійське головування працюватиме над переговорними рамками для майбутнього розширення, пов'язаного з Україною та Молдовою, на основі рішення Європейської ради у грудні. На думку де Кроо, це також означає потребу реформувати ЄС.

«Ми знаємо, що в певний момент ведуться дискусії про розширення. Наше послання дуже чітке. Перш ніж ми станемо більшими, ми повинні стати кращими», – зауважив прем’єр Бельгії.

Він підкреслив, що потрібен Європейський союз, який здатен ухвалювати рішення швидше, зберігаючи при цьому свою єдність, і ефективніше використовувати ресурси, які надає йому європейське населення.

Як відомо, минулоріч у ЄС стартувало активне обговорення майбутньої реформи об’єднання у зв’язку з подальшим розширенням. Зокрема, пропонується змінити правила ухвалення рішень і склад євроінституцій, аби краще відображати баланс між усіма членами.

Нагадаємо, що раніше прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пригрозив заблокувати всю допомогу Європейського Союзу для України, а також майбутній вступ країни до Євросоюзу, якщо лідери ЄС не погодяться переглянути всю свою стратегію підтримки Києва. Йому дорікнув прем'єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо й зауважив, що Європейський союз – це не «угорський базар», натякаючи на політику Угорщини щодо вступу України до блоку.

Згодом уряд Угорщини повідомив, що готовий відмовитися від вето на виділення ЄС 50 млрд євро допомоги Україні в тому разі, якщо Євросоюз розморозить призначені для Будапешта 30 млрд євро. Невдовзі Європейська комісія вирішила розморозити для Угорщини 10 млрд євро, тобто близько третини від суми, заблокованої через низку проблем із верховенством права в країні. 

До слова, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала основним пріоритетом погодження усіма 27 країнами-членами Європейського союзу рішення про створення Українського фонду. Проте готується альтернативний варіант у випадку відсутності консенсусу в блоці.