Ймовірний новий голова комітету зі свободи слова розповів, як буде розбирати завали після Шуфрича

Першими кроками на посаді головою комітету з питань свободи слова нардеп від «Голосу» Ярослав Юрчишин бачить зустріч з об'єднаннями журналістів, перезапуск Експертної ради та підготовку кроків спільно з журналістськими середовищами на кількох напрямках. Про це він розповів в інтерв’ю «Главкому».

«Контроль справ про перешкоджання журналістській діяльності, сприяння звільненню полонених журналістів, пошук механізмів ефективного доступу до інформації в умовах воєнного стану та гарантування більш якісного балансу інформації. Ключовим партнером я бачу асоціації об'єднання журналістів, організації, які працюють у сфері моніторингу медіа. У принципі цей сектор є досить активним. Українські розслідувачі досить часто є партнерами для міжнародних мереж  журналістських розслідувачів. Тож думаю, що цілком реально повернути комітету функції основного майданчика для комунікації журналістів, медіа і влади», – каже Юрчишин.

Як зазначив нардеп, найбільша проблема у сфері свободи слова полягає в тому, що проблемами журналістів і журналістики протягом останнього часу ніхто не займався.

«У нас є полонені журналісти, є такі, що періодично піддаються тиску через їхню професійну діяльність (з останніх – Михайло Ткач, Наталія Лігачова), – і немає парламентського контролю за цим. Комітет з питань свободи слова був суттєво урізаний у повноваженнях, тому регулювання медіасфери переважно передано комітету з питань гуманітарної політики», – розповів Юрчишин.

Ймовірний новий голова комітету зі свободи слова каже, сприяння збалансованому інформуванню не можна робити якимись методами втручання влади в редакційну політику ЗМІ.

«Але водночас має бути комунікація, роз'яснення та сприяння певним організаційним моментам, як-то більш прозора система акредитації на лінії розмежування. Зараз комунікація з новою комунікаційною командою Міністерства оборони на чолі з паном Іларіоном Павлюком є достатньо ефективною, і вона сама розуміє цей виклик і готова сприяти. За допомогою комітету можна напрацювати систему і зрозумілу для журналістів, і захищену з точки зору військових. І ще є безліч моментів, в яких доцільні парламентські контрольні функції. Навряд чи у комітету буде велика кількість законодавчих ініціатив, але якщо, наприклад, певні органи влади систематично не надаватимуть відповідну інформацію, на це треба звертати увагу і застосовувати функції парламентського контролю», – пояснює народний депутат.

Ярослав Юрчишин каже, у комітету урізали повноваження у 2019 році та передали до комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики через тодішнього очільника Нестора Шуфрича.

«Бо хто прийде до Шуфрича щодо захисту прав журналістів, окрім каналів експулу Медведчука? Спочатку треба розібратися з тими можливостями і обов'язками, які є в межах комітету, а показавши ефективність роботи, звісно, можна буде переходити і до якихось наступних кроків. Я говорив з пані Світланою Остапою, яка зараз очолює Наглядову раду «Суспільного». Вона проводила моніторинг роботи комітету свободи слова кілька скликань поспіль за керівників від різних політичних сил. І вона пояснювала, чому відбулося переорієнтування журналістського середовища на гуманітарний комітет і чому в гуманітарному комітеті через величезну кількість інших напрямків (розвиток книговидавництва, мовна політика, музейна справа і т.п.) журналістика не буде займати того місця, на якому мала б бути, як в профільному комітеті», – зазначив нардеп.

За словами Юрчишина, поки що про повернення колишніх повноважень до комітету не йдеться.

«На цьому етапі я дійсно думаю співпрацювати з комітетом з питань гуманітарної політики. Ймовірно, будуть спільні комітетські засідання щодо тих повноважень, які перетинаються, а далі знайдемо варіант оптимального розподілу обов'язків. Якщо з часом потрібно буде для більшої ефективності ставити питання про повернення повноважень, звісно, будемо ставити. Але чи буде це зроблене – це більше політичне рішення», – пояснив потенційний голова комітету.

Як зауважив, зараз Україна зіштовхнулася з новим викликом, який «створений недалекоглядною політикою у сфері інформації» – переважна більшість громадян черпає інформацію з Telegram-каналів, щонайгірше – анонімних.

«Це суттєво спрощує процедуру маніпулювання з боку російської пропаганди. Ця тема критично потребує осмислення, і тут мають бути знайдені механізми не суто каральні, а у балансі з журналістським середовищем. Аби знайдені механізми сприяння верифікації джерел інформації не розглядалися як цензура і наступ на свободу слова. Остання, нагадаю, є однією з базових свобод, яка моніториться в процесі виконання вимог на право бути членом Євросоюзу», – наголосив Юрчишин.

Нагадаємо, Регламентний комітет проголосував за винесення в сесійний зал постанови про обрання новим головою комітету з питань свободи слова. Комітет проголосував за кандидатуру Ярослава Юрчишина.

Шість членів комітету проголосували «за», в тому числі четверо представників від «Слуги народу», представник «Батьківщини» (Андрій Пузійчук), та «Платформи за життя та мир» (Михайло Папієв), ще троє утрималося.

Раніше ми повідомляли, що народного депутата від забороненої проросійської партії ОПЗЖ, підозрюваного у держзраді Нестора Шуфрича на посаді голови Комітету з питань свободи слова можуть замінити нардепи Ярослав Юрчишин від «Голосу» або Ростислав Павленко від «Європейської Солідарності».

Читайте також:

• Хто після Шуфрича? Дебати двох кандидатів на посаду голови комітету зі свободи слова
• Telegram, стоп? Дуров, ти де? Україна «перепрошиє» інформпростір