Каховське водосховище заростає вербами: причина

Після підриву окупантами Каховської ГЕС не відбулося домінування інвазійних видів, тому дно водосховища активно заростає вербами. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського держуніверситету Іван Мойсієнко, який разом з іншими науковцями досліджує ділянки Національного природного парку «Кам'янська Січ».

«Після підриву ГЕС були негативні сценарії розвитку подій. Прогнозували, що коли водосховище висохне, розпочнуться пилові бурі. Враховуючи скиди підприємств Кривого Рогу, очікували, що в повітрі будуть важкі метали. Інший прогноз був про засолення ґрунтів. Третій – про масове поширення інвазійних видів рослин», – розповів Іван Мойсієнко.

Вчений зазначив, що жоден з цих негативних сценаріїв не реалізувався: не було пилових бур, не було засолення і немає домінування інвазійних видів. Домінують аборигени – місцеві рослини.

Іван Мойсієнко зауважив, що підрив окупантами Каховської ГЕС трапився тоді, коли дозріло насіння на деревах верби, яка вузькою канвою оперізує практично все водосховище. І вона стала засівати це водосховище.

За словами вченого, де були водотоки й озера, утворилися болота і з’явилися болотні рослини: очерет, рогіз, бульбокомиш тощо.

Мойсієнко зазначив, що болотні угруповання практично повністю формуються місцевими видами рослин. Чужорідні види теж є, в тому числі й амброзія, але їх не так багато, принаймні вони не домінують і зростають на більш сухих місцях.

Нагадаємо, що 6 червня, російськими окупаційними військами було здійснено підрив Каховської ГЕС. Місцевих жителів   евакуювали із потенційних районів затоплення. Крім греблі, російські окупанти підірвали турбіни та генератори Каховської ГЕС. Це збитки мінімум на мільярд доларів, не рахуючи витрат на відновлення греблі і затоплених територій. 

Читайте також:

  • Уряд вирішив, кому належатиме земля, на якій було Каховське водосховище
  • Каховська ГЕС, чи є шанс на відновлення? Академік Ландау пояснює наслідки найбільшої техногенної катастрофи XXI століття