Кінець проросійського реваншу для Чорногорії

У Чорногорії знову заговорили про державний переворот.

Щоправда, не про спробу реального перевороту 2016 року, коли у день парламентських виборів група бойовиків із Чорногорії, Сербії та РФ мала вбити прем'єра (нинішнього президента Чорногорії) Міло Джукановича.

Розслідування цієї справи було фактично закрите після приходу до влади наприкінці 2020 року просербського та проросійського уряду.

Тепер спробою державного перевороту в чорногорському уряді називають розвал коаліції, внаслідок чого вже в наступні дні уряд має піти у відставку, зокрема через його відверто антизахідну політику.

Втім, вотум недовіри уряду не вирішує всіх проблем. Швидше за все, Чорногорії доведеться досить довго балансувати між урядом меншості та перспективою дострокових виборів – і це дає шанси зміцнитись «друзям РФ» та повернути втрачене.

«Зрада століття епічного масштабу, небачена в історії Чорногорії», – саме так речник Скупщини (чорногорського парламенту) Алекса Бечич назвав рішення найменшої з коаліційних партій – URA – про вихід із коаліції.

У самій URA це рішення пояснюють тим, що нинішня коаліція, по суті, гальмує шлях Чорногорії до членства в ЄС.

Партія URA завжди виступала за прозахідний курс Чорногорії.