Медіаексперт: Стратегія інформбезпеки України – мертвонароджена

Стратегія інформаційної безпеки написана за певними правилами, які існують в Кабміні, однак через розвиток штучного інтелекту та появу нових інструментів для пропаганди українська стратегія неактуальна та потребує значних змін. Про це в коментарі «Главкому» розповів колишній держсекретар Міністерства культури та інформаційної політики, голова правління ГО «Інститут інформаційної безпеки» Артем Біденко.

За словами експерта, Стратегія інформаційної безпеки має бути живим інструментом для протидії сучасним фейкам та пропаганді.

«Зараз весь світ занурився в історію зі штучним інтелектом, цифрову пропаганду, коли за допомогою тисяч згенерованих відео в TikTok можна досягти значно більшого, ніж фейковим пресрелізом про розіп'ятого хлопчика. Змінився взагалі підхід до того, як поширюється пропаганда, як вона впливає: сьогодні вона отримала інструменти, які дозволяють працювати безпосередньо напряму з мільйонною аудиторією. Не треба вже ставити фейковий пресреліз на якомусь сайті, а можна поширити цю інформацію на мільйони користувачів соцмереж. Це кардинально змінює всі підходи», – поянює Біденко.

Однією з проблем України, на думку голови правління ГО «Інститут інформаційної безпеки», є управління інформаційною сферою, яке не виконує своїх обов’язків та не може повноцінно боротися з пропагандою.

«Зараз треба відштовхуватись від інституцій, а під них уже писати документи. А в управлінні інформаційною сферою у нас зараз повний хаос – є багато різних органів, повноваження яких функціонально перетинаються. Всі відповідають за все і ніхто не відповідає ні за що. Банально навіть соціальної реклами про підтримку армії ми бачимо дуже мало. Тому необхідно, в першу чергу, реформувати саму сферу управління інформаційними зв’язками, комунікаціями і так далі.

Побудована зараз екосистема роботи з інформацією є неправильною: існують кілька паралельних структур при РНБО та Мінкульті і просто немає зрозумілої вертикалі. А без логічної стрункої системи з органом, який формує наративи при президенті, та органі, яких їх реалізує, з цього нічого не буде. Важливо, аби влада говорила єдиним голосом, чітко все пояснювала та розказувала», – наголошує колишній держсекретар Міністерства культури та інформаційної політики.

Зазначимо, систематизувати протидію російській пропаганді на інформаційному фронті мала б Стратегія інформаційної безпеки. Цей документ було затверджено РНБО і підписано президентом у грудні 2021 року. Реалізація стратегії була розрахована до 2025 року. Сам факт, що стратегія приймалася за пару місяців до російського вторгнення апріорі робить низку її положень застарілими, адже кількість окупованих територій на яких відбувається зачищення всього українського збільшилися.

Серед глобальних викликів та загроз інформбезпеці у 2021-му була визначена інформаційна політика Російської Федерації з її технологіями гібридної війни проти України, «у тому числі моделі і механізми інформаційного втручання». Але відповідь на таку дезінформаційну активність держави-агресора передбачена травоїдна – санкції та ефективний механізм моніторингу та відповідальності за їх порушення.

Нагадаємо, в одному зі своїх останніх інтерв’ю секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов назвав Telegram «небезпечною річчю» та умову, за якої месенджер заблокують.

До слова, секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що головна проблема більшості Telegram-каналів, які зараз працюють в Україні, це їхня анонімність. Також вони повинні дотримуватися загальноприйнятих журналістських стандартів.

Читайте також:

• «Говорит и показывает Москва!» Чому російська інформаційна отрута досі діє на Україну
• Telegram, стоп? Дуров, ти де? Україна «перепрошиє» інформпростір