Понад 50 тис. працівників ювелірного ринку можуть втратити роботу

Понад 50 тисяч працівників ювелірного ринку можуть втратити роботу, якщо імпортери ювелірних виробів витіснять українських виробників з внутрішнього ринку. Про наплив імпортних ювелірних прикрас на український ринок розповіла голова Асоціації професійних учасників ринку банківських металів України Алла Іщенко під час круглого столу «Ринок продажу золота під час війни», проведеного «Фінансовим клубом».

«У 2019-2020 роках в Україну завозилося по чотири тонни готових ювелірних виробів, в 2021-му – три тонни, в 2022-му страшному воєнному році – в Україну заїхало дві тонни. І вже в 2023-му відновився імпорт до чотирьох тонн. Цього року ми теж очікуємо чотири тонни, оскільки в першому кварталі вже ввезено одну тонну ювелірних виробів іноземного виробництва», – заявила Алла Іщенко.

За словами директорки департаменту міжбанківського бізнесу РВС Банку Олени Іщенко, на цей імпорт витрачаються золотовалютні резерви, які могли б витрачатися на своїх виробників.

Голова Спілки ювелірів Оксана Грабовська каже, що торгові мережі ювелірних прикрас можуть продавати будь-яку продукцію, зокрема імпортну, але питання в тому, чи виживуть українські виробники. За її оцінками, в ювелірній галузі зайнято близько 50 тис. працівників.

Джерелом доходу для ювеліра «є його руки, очі, талант та майстерність, його робота», каже президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб, а «метал та каміння є звичайною виробничою промисловою сировиною».

«Частка вартості сировини у нас максимальна, порівняно із іншими сферами виробництва: від 55% до 82% у вартості готової продукції. Як тільки зростає ціна на сировину, зокрема на банківські метали, схлопується рентабельність ювеліра. Це нівелює суспільну оцінку його талантів і праці. Йдеться фактично про виживання сфери ювелірного виробництва», – розповідає він.

Постійні обмеження, які виникають на ринку, призвели до стагнації.

«У 2014 році ювелірів в Україні налічувалося 1180 підприємств та ФОП, які здійснювали виготовлення ювелірних виробів. У 2024 році – 442», – заявив Дмитро Видолоб.

Нагадаємо, в Україні на адресах масової реєстрації зареєстровано понад 140 тис. компаній. Тобто на таких адресах, де зареєстровано понад пів сотні бізнесів.