Ратифікація Римського статуту, суд на «азовцями». Головне за 21 серпня

Ратифікація Римського статуту, суд на «азовцями», завершення розслідування проти Коломойського. «Главком» склав добірку новин 21 серпня, щоб ви були в курсі головних подій:

Ратифікація Римського статуту

Верховна Рада підтримала ратифікацію Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), який ще називають Римським статутом. Документ підтримав 281 народний обранець.

Римський статут Україна підписала 20 січня 2000 року. Але у липні 2001-го Конституційний суд визнав статут таким, що не відповідає Конституції. Тоді Україна не могла ратифікувати цей документ.

Та у 2014 та 2015 роках Україна прийняла дві заяви про визнання юрисдикції МКС: щодо справ Майдану і злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених на її території. У 2014 році Асоціація з Європейським Союзом (ЄС) передбачала зобов'язання для України ратифікувати Римський статут, але тоді цього так і не сталося.

Нератифікацію статуту посадовці раніше пояснювали тим, що в Україні, зокрема серед військових, неправильно прокомунікований цей документ. Через що, у захисників створилася хибна думка, що, начебто, як тільки Україна ратифікує Римський статут, він стане підставою для притягнення українських військових та керівництва до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді.

Суд на «азовцями»

В Ростові-на-Дону проводять показове судилище над військовослужбовцями «Азову», які вийшли у полон із «Азовсталі». Російська прокуратура запросила до 24 років колонії 23 полонених українців, які несли службу в «Азові» або працювали в його тиловому забезпеченні. Всім їм приписують участь у терористичній організації, розстріли військовополонених та цивільних.

Вже обміняним на російських військових Давиду Касаткіну та Дмитру Лабінському звинувачення заочно запросило 24 та 23 роки відповідно. Щодо загиблого у СІЗО Олександра Іщенка справу закрили, тож термін йому не запитували.

Загалом у цій справі фігурують 24 українці. Усі вони в різний час були в «Азові». Деякі брали участь в обороні Маріуполя та «Азовсталі», інші на момент російського вторгнення вже залишили службу та були затримані у себе вдома або під час «фільтрації». Більшість затриманих жінок – кухарки, що готували для військових.

Бюро економічної безпеки завершило розслідування проти Коломойського

Детективи Бюро економічної безпеки завершили досудове розслідування проти бізнесмена Ігоря Коломойського. Зокрема, детективи виділили матеріали досудового розслідування щодо олігарха в окреме кримінальне провадження, де повідомлено про завершення розслідування за чотирма статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191.

Водночас триває слідство щодо інших підозрюваних. Йдеться про незаконні дії з банківськими документами під час фактичного невнесення підозрюваним 5,8 млрд грн в касу банку, а також заволодіння понад 5,3 млрд грн, які надалі були легалізовані.

На Вінниччині СБУ затримала священника УПЦ МП

Священник Калинівського благочиння УПЦ МП на Вінниччині виправдовував повномасштабне вторгнення РФ в Україну та очікував на прихід окупантів в область.

Так, за даними Служби безпеки, у спілкуванні з вірянами протоієрей вихваляв Путіна та закликав до підтримки окупантам. Також він поширював прокремлівські наративи серед вірян релігійної громади через Telegram.

Священнику повідомлено про підозру за частинами 1, 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України

Рада скасувала мобілізацію для братів та сестер загиблих на фронті воїнів

Верховна Рада повернула відстрочку від мобілізації для братів та сестер громадян, які загинули на фронті або зникли безвісти. Проєкт №11391 в цілому схвалили 310 депутатів.

Закон повертає відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для військовозобов’язаних чиї близькі родичі, зокрема рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях під час дії воєнного стану.

Раніше в Міноборони підтримали цей проєкт. До квітня в попередній редакції ст. 23 закону про мобілізацію зазначалося, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях.