Українцям розповіли, хто із військовозобов'язаних підлягає бронюванню: який порядок

Українцям розповіли, хто з військовозобов'язаних підлягає бронюванню та який порядок.

Як передає "Хвиля", про це пише NV.

Так, наразі Верховна Рада України працює над законопроектом, який змінить порядок бронювання та гарантуватиме відстрочку від мобілізації для різних категорій фахівців.

При цьому Кабмін вже дещо змінив порядок бронювання працівників підприємств, які є критично важливими для оборонно-промислового комплексу України. Зокрема, було скасовано обмеження на кількість заброньованих військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах ОПК, та за будь-якими військово-обліковими спеціальностями.

Крім того, планують зняти обмеження з інших підприємств, які не є критично важливими для економіки країни. Умовою стане сплата роботодавцем щомісячного платежу за бронювання працівника. Ці зміни поки що не ухвалили, діють актуальні правила бронювання.

Бронювання також може бути оформлене на працівників важливих галузей національної економіки підприємств. Критерії визначення важливості затверджено Наказом Мінекономіки № 952.

Таким чином, зараз дійсні такі:

проводять підтримку та супровід інвестиційних проектів відповідно до рішення Кабінету Міністрів України або Міністерства економіки;

проводять відповідно до законів України реалізацію державної політики, за формування якої відповідає Міністерство економіки;

одержують фінансову державну підтримку у вигляді грантів відповідно до законодавства України;

виконують роботи або надають послуги для Міністерства економіки на договірних засадах, але лише у разі, якщо такі договори укладено на строк не менше шести місяців;

знаходиться безпосередньо у сфері управління Мінекономіки та виконує державні замовлення;

здійснює діяльність на території трьох та більше областей України у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Міністерство економіки;

здійснює такий вид виробництва або надає такі послуги, які забезпечують потреби інших підприємств, установ, організацій у матеріально-технічних ресурсах, сировині та матеріалах, комплектуючих виробах, відсутність яких призведе до повної зупинки виробництва продукції або надання послуг у сфері формування та/або реалізації політики, якою забезпечує Мінекономіки.

На додачу до цього бронювання підлягають працівники критично важливих підприємств. Також існують певні критерії визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період. Вони є підставою для набуття установою відповідного статусу.

Зокрема, після змін до Постанови № 76 критерії визначення критично важливих підприємств є такими:

загальна сума податків, зборів та платежів, нарахованих та сплачених до державного та місцевих бюджетів, зокрема ЄСВ, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;

сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів та позик, перевищує 32 млн євро;

підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до затвердженого Урядом переліку таких об'єктів державної власності;

підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Перелік таких об'єктів встановлюється органами виконавчої влади, іншими державними органами за певними критеріями;

відсутність заборгованості зі сплати ЄВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;

предприятие-резиденты Дія Сіті.

Для того, щоб мати можливість бронювати працівників, установа повинна відповідати щонайменше трьом критеріям цього списку. Проте за певних умов окремо визначаються певні сфери, у яких підприємства можуть претендувати на бронювання працівників, якщо відповідають хоча б двом критеріям.

Виходячи з Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ № 76, під час дії військового стану отримати дозвіл на бронювання своїх працівників від мобілізації можуть певні категорії установ та організацій. Кожна з цих категорій виконує різні вимоги та подає документи для отримання дозволу, крім списків працівників.

Так, бронювання працівників доступне для таких підприємств та установ:

органи державної влади; інші державні органи;

органи місцевого самоврядування;

підприємства, установи та організації, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення);

підприємства, установи та організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період.

У цьому організація може забронювати трохи більше 50% військовозобов'язаних працівників. У деяких випадках керівники можуть просити надання бронювання на більшу кількість працівників, якщо обґрунтують важливість конкретного працівника для виконання тих чи інших завдань.

Згідно з рішенням Кабміну від 16 січня щодо постанови № 76 працівники критично важливих підприємств у сфері ОПК підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Такі організації мають право бронювати своїх військовозобов'язаних працівників без кількісних обмежень.

"Постанова Національного Банку України № 21 від 16 лютого також дещо змінює правила бронювання деяких працівників фінансового сектору. Зміни стосуються страховиків та компаній, які супроводжують автоматизовані банківські системи важливих для виконання операцій у системі електронних платежів НБУ банків. Підприємства-постачальники послуг із супроводу такого програмного забезпечення забезпечення можуть звертатися до Нацбанку для визначення їх критично важливими. НБУ розглядатиме ці звернення та прийматиме рішення про важливість організації для економіки країни", - пише видання.

Крім того, право на бронювання працівників незалежно від кількості військовозобов'язаних та військових спеціальностей мають керівники підприємств, організацій та установ, а також окремі держслужбовці категорій А та Б.

Для бронювання працівників підприємство, яке відповідає критеріям важливості згідно із законом, має звернутися до установи, яка надає таке право.

Керівник відповідного підприємства, установи чи організації повинен подати пропозиції щодо необхідності бронювання військовозобов'язаних до відповідного органу, визначеного Постановою № 76 для його галузі:

органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування - Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки);

підприємства, яким визначено мобілізаційні завдання — до органу влади, який це завдання встановив;

підприємства, установи та організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, для забезпечення потреб ЗСУ чи інших військових формувань — до центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво ЗСУ, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до СБУ на користь яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги або у Мінстратегпром;

критично важливі підприємства, установи та організації — до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної чи Київської/Севастопольської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської/Севастопольської військової/військово-цивільної адміністрації, де вони розташовані;

спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, визнані критично важливими - до Секретаріату Кабінету Міністрів .

Пропозиції подаються у паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних за формою додатків 1 або 2 Постанови № 194 КМУ.

Відповідний державний орган, який одержав документи на бронювання, перевіряє їх на відповідність законодавству та правильність заповнення, а потім передає ці списки на погодження до Генштабу ЗСУ (СБУ, Службу зовнішньої розвідки).

Документи проходять перевірку та погодження у Генштабі ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).

Документи передаються до Мінекономіки, де також проводиться перевірка та приймається рішення про бронювання.

Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, якими подано відповідні списки військовозобов'язаних, а також Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Органи доводять рішення про бронювання до відома відповідних ТЦК, де внаслідок військовозобов'язаного зараховують на спеціальний військовий облік.

Процедура зазвичай триває трохи більше 25 днів:

строки за поданням списків військовозобов'язаних, що пропонуються до бронювання, повинні не перевищувати п'ять робочих днів;

погодження списків та подання їх до Міністерства економіки має бути здійснене у строк не більше 10 робочих днів;

прийняття Мінекономіки рішення про бронювання військовозобов'язаних приймається у строк не більш як п'ять робочих днів;

зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік має бути проведене в строк не більше п'яти робочих днів.

Бронювання працівників - термін дії відстрочки з 1 березня

Порядок бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану визначає, що термін дії відстрочки не може перевищувати таких термінів:

строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

шість місяців - для військовозобов'язаних, які працюють:

На підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), у разі коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

На підприємствах, в установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

На підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період.

При цьому вище військове керівництво України виділило дві категорії працівників, які не отримують відстрочення, незважаючи на те, що підприємство має право на бронювання. Заборонено бронювати таких працівників:

тих, які не отримують бронювання через свою військову спеціальність, зазначену у списку Головнокомандувача ЗСУ, який він подав до Міністерства оборони України;

особи, які вже мають право або отримали відстрочку від мобілізації за статтею 23 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Щодо військової спеціальності військовозобов'язаних чоловіків у листі Міноборони № 220/1469 від 11.03.2022 зазначено, що Головнокомандувачем ЗСУ прийнято рішення про заборону бронювання тих чоловіків, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності зашифровані такими кодами:

рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 5 05 , 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 144, 144 53 , 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 23, 23 26 , 333, 340, 379, 381, 382, ​​383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 555 50 , 554, 569;

офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.

Нагадаємо, у Міноборони відповіли, коли з'являться електронні повістки та цифрові особисті справи військовозобов'язаних.