Українець став керівником Марсіанської станції

Український інженер Сергій Якимов став керівником Марсіанської пустельної дослідницької станції в американському штаті Юта. Тут проводять геологічні та соціальні дослідження, симулюючи можливе життя астронавтів на поверхні Червоної планети, повідомляє «Голос Америки».

«Ми приймаємо різні групи з усього світу, які проводять експерименти або тестують обладнання. Геологія навколишньої пустелі близька до геології Марса наскільки це можливо», – розповів українець виданню.

Зазначається, що Марсіанська пустельна дослідницька станція створена громадською організацією – «Марсіанським товариством», яке фінансується різними донорами. Серед них мільярдери Джеф Безос та Ілон Маск.

«Поки що це цікаво тільки Ілону Маску з комерційної точки зору, але він тільки робить транспортний засіб для того, щоб перевести людей із Землі на Марс. Треба ще знайти когось, хто там побудує інфраструктуру для того, щоб люди могли там жити та підготувати людей», – заявив Якимов.

Блок галереї

Політ на Марс наразі далека перспектива, повідомив український інженер, але також додав, що дослідження, які проводять на марсіанській станції, можуть поки стати корисними і на Землі.

«Наприклад, дослідження з вирощування їжі, якихось рослин, яке можна зробити ефективним і дешевим. Їжа може стати доступнішою для багатьох регіонів на Землі, які зараз потерпають від нестачі ресурсів», – каже Якимов.

Варто додати, що Сергій Якимов закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «системи керування літальними апаратами». Вісім років тому його відібрали у сотню претендентів для майбутнього польоту на Червону планету. Цю місію організовувала компанія з Нідерландів Mars One, однак пізніше вона збанкрутувала.

Наступним етапом у своїй кар'єрі Сергій називає роботу в НАСА – у Космічному центрі в Г'юстоні, який, зокрема, займається підготовкою астронавтів. Але для цього йому спершу потрібно отримати громадянство США.

Нагадаємо, вчені з Аерокосмічного агентства США (NASA) виявили, що Марс почав обертатися швидше, що призведе до скорочення тривалості марсіанської доби. Він обертається з прискоренням 4,4 кутових мілісекунди на рік, тому кожен марсіанський рік тривалість доби на Марсі скорочуватиметься на частки мілісекунди.