"Візьміть дитину на руки" – що не так з цією фразою

Багато фраз в українській мові мають логічні помилки.

Та деякі вислови настільки міцно увійшли у наше мовлення, що найчастіше навіть не помічаємо їх.

Мовознавець Олександр Авраменко у своєму новому уроці пояснив, які логічні помилки стали нормою в українській мові в наш час.

"Не раз чув, як у громадському транспорті кажуть "візьміть дитину на руки". Але чомусь дитину беруть і садять на ноги. Ось так повелося", пояснив мовознавець.

Ще один приклад узаконеного порушення логіки у висловах використання назви "чорнило" до усіх кольорів, якими можуть писати ручки.

"Кажуть, "закінчилося червоне чорнило", або "треба купити ручку із зеленим чорнилом". Але ж чорнило має бути чорним, а не червоним чи зеленим. Колись перша рідина для письма була чорної барви, тож і назвали її чорнилом. А коли винайшли червону чи зелену, то вирішили не називати її "червонило" чи "зеленило". Ось так і з'явилося чорнило різних кольорів", пояснив Авраменко.

Подписывайтесь на наш телеграм канал новостей - INKORR

Також використовуємо фразеологізм "ревіти білугою", який теж є яскравим прикладом узаконених логічних помилок в українських фразах.

"Насправді білуга німа, як будь-яка риба. У цьому вислові мала б бути не білуга, а білуха ссавець із родини дельфінових, який може ревіти, мукати", пояснив мовознавець.

Дуже важко викреслити з лексикону слова, якщо роками їх вживати. Особливо, якщо це стосується суржику. Часто вживане слово "оточуючий", наприклад, "оточуюче середовище" або "оточуючі люди", є штучним утворенням у нашій мові.

В арсеналі української мови є кілька милозвучних варіантів, якими можна замінити вислів "оточуюче середовище". Це довкілля, навколишнє середовище, довколишній світ.