Як російські санкції вплинуть на український бізнес

Чому «списки Медведєва» не матимуть ніякого впливу на українську економіку?

Росія з 1 листопада ввела економічні санкції проти України. Під їх дію потрапили 322 українці та 68 компаній. В основному, це політики, серед яких депутати Верховної Ради, члени уряду, чиновники адміністрації президента, деякі мери міст і керівники великих компаній. Частина тих, хто опинився в списку, вже прокоментували в соцмережах, що вважають за честь потрапити під російські санкції, адже це визнання їх проукраїнську позицію.

Як говориться в постанові російського уряду, санкції передбачають блокування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії, а також заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі РФ.

Санкційна війна України з Росією почалася ще 5 років після анексії Криму. Тоді Україна припинила співпрацю з Росією у військовій сфері та сфері безпеки. Згодом санкції розширили і на інші сфери, конкретизувавши перелік осіб і підприємств. В цілому ж, у порівнянні з 2013 роком, товарообіг між Україною і РФ зменшився майже в 4 рази. Однак, незважаючи на санкції, деякі бізнесмени все-таки не розривали зв'язків з Росією.

Політична мітка

«Головна роль цих санкцій - піарно-електоральна. Це спроба створити ілюзію, що якісь політики, які ведуть проросійську політику, є як би під санкціями, а тому вони нібито проукраїнські. Або ж спроби завести нас в дискусію, чому хтось не потрапив під санкції, можливо, він агент Кремля», - вважає Максим Нефедов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України.

З тим, що санкції є політичною акцією, погоджується і Олександр Паращій, директор аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital. Він підкреслює, що незрозуміло, за яким принципом формувався список санкцій, адже в нього потрапили люди, які проявляли публічну симпатію до Росії і люди з оточення проросійських політиків.

«Я думаю, що це просто політичний список. Очевидно, не всі люди, які включені в список, мають яскраво виражену антиросійську позицію. Той же Віктор Пінчук писав різні статті в The Washington Post про те, як потрібно дружити з Росією. Тим більше, він має бізнес-інтересів в Росії і, очевидно, що він не міг займати антиросійську позицію», - зазначає Олександр Паращій.

Зазначимо, що проросійські настрої спостерігаються і в політика Вадима Рабиновича, який так само не попав до цього списку.

При цьому, за його словами, бізнес Пінчука частково постраждає від санкцій, адже його підприємства постачають в Росію колеса для залізничних вагонів і труби. «Це, звичайно, не ті обсяги, які були 10 років тому, але до 20% виручки Interpipe минулого року були пов'язані з Росією. У цьому році обсяги будуть значно менші навіть без санкцій», - зазначає він.

Він підкреслює, що в списку немає найбагатших українських олігархів, що мають економічні зв'язки з Росією - Ріната Ахметов і Ігоря Коломойського. Хоча там є люди з оточення Ахметова, зокрема керівники його підприємств - директор «СКМ» Олег Попов, директор «Метінвесту» Юрій Риженков. Але директора ДТЕК чомусь немає.

Відсутній в списку і президент України Петро Порошенко, який, незважаючи на численні заяви, досі не продав Липецьку фабрику в Росії, хоча вона вже і не працює. В цілому, серед усіх, хто братиме участь у президентських перегонах, під російські санкції потрапили тільки Юлія Тимошенко і Олег Ляшко.

Зрештою, якщо для окремих бізнесменів російські санкції і можуть мати негативний вплив, то з політико-економічної точки зору для України це скоріше добре, ніж погано.