Середньовічні "ромашкові кола" в Англії виявилися тренувальними начерками каменярів

Спростування популярної теорії

Як повідомляє НВ — Техно: 11 липня, 10:00. Професорка історії архітектури з Ворікського університету Дженніфер Александер спростувала популярну теорію про містичне походження візерунків, відомих як "ромашкові кола" або "шестилисники", які часто знаходять у середньовічних спорудах Англії. Вона заявила, що ці знаки є тренувальними начерками каменярів, а не пастками для демонів, як вважалося раніше.

Геометричні візерунки та їх значення

Візерунки, які датуються від Середньовіччя до XIX століття, можна знайти в церквах, будинках та фермерських спорудах по всій території Англії. Професорка Александер зазначила, що геометричні візерунки відображають процес навчання майстрів і демонструють різний рівень майстерності учнів. Вона підкреслила, що робота циркулем і лінійкою на камені вимагає певних навичок, оскільки незручне положення зап'ястя може ускладнювати цей процес.

Дослідження знаків у Гейнсборо-Олд-Голл у Лінкольнширі підтверджує, що різноманітність візерунків свідчить про різний рівень підготовки каменярів. Це розвінчання міфу про містичні властивості кіл збіглося з новими науковими відкриттями, зокрема, аналізом фотографій "фей із Коттінглі", проведеним вченими з Бредфордського університету за допомогою 3D-сканерів.

• Фотографії "фей із Коттінглі", які були зроблені понад століття тому, показують двох дівчат, які нібито зафіксували фей у саду.
• Ці знімки переконали сера Артура Конан Дойла у їхній автентичності, хоча авторки знімків пізніше визнали підробку більшості кадрів.

Аналіз фотоматеріалів, проведений науковцями, продемонстрував силу новітніх технологій у викритті містифікацій без пошкодження артефактів.

Таким чином, нові дослідження не лише розвінчують старі міфи про містичні знаки, але й підтверджують важливість історичної архітектури та її вплив на сучасні наукові досягнення. Цей новий погляд на "ромашкові кола" демонструє, як наукові методи можуть переосмислювати традиційні уявлення і збагачувати наше розуміння минулого. Водночас, використання новітніх технологій для аналізу історичних артефактів свідчить про те, що наука продовжує грати ключову роль у вивченні культурної спадщини.