Сланцева нафта США: енергонезалежність чи збиткова галузь – суперечка експертів

Сланцева нафта США: енергонезалежність чи збиткова галузь – суперечка експертів

Як повідомляє ХВИЛЯ: Дискусія між економістом Максимом Півнем та політологом Юрієм Романенком висвітлює суперечності щодо економічної ефективності та стратегічного значення видобутку сланцевої нафти в США. Півень вказує на збитковість галузі, тоді як Романенко підкреслює, що сланцева нафта стала основою енергетичної незалежності країни.

Сполучені Штати вийшли на енергетичну незалежність завдяки сланцевій революції, і сланцева нафта становить близько 70-75% видобутку нафти в США. Загальний видобуток нафти в країні становить близько 13 млн барелів на добу, з яких 9,5-10 млн барелів припадає на сланцеву нафту. За прогнозами EIA, видобуток сланцевої нафти в США досягне піку у 10 млн барелів у 2027 році, а потім повільно знизиться до 9,3 млн барелів до 2050 року.

Суперечності між експертами

Півень стверджує, що більшість компаній у цій галузі мають точку беззбитковості на рівні 45-50 доларів за барель. Він зазначає, що після кризи 2008 року в США з'явилося багато дрібних компаній у сланцевій галузі, однак більшість з них не можуть досягнути стабільного прибутку.

“Щодо сланцевої нафти – в середині 2000-х співали, що вона завалить ринок. Але в результаті виявилося, що ці підприємства не можуть показати навіть бухгалтерський прибуток. Сама сланцева нафта, окрім перших років, є в принципі збитковою.” – Максим Півень

Романенко у відповідь на це наводить статистичні дані і стверджує, що сланцева нафта стала основою економічного зростання США. “Багато хто займається. Але у США сланцева нафта становить близько 70-75% їхнього видобутку. США вийшли на енергетичну незалежність саме завдяки сланцевій революції,” – зазначає він і додає, що стратегія національної безпеки США змінилася, і регіон Перської затоки більше не є для них пріоритетом.

Експерти також обговорили майбутнє видобутку сланцевої нафти. “За прогнозами EIA, видобуток сланцевої нафти в США досягне піку у 10 млн барелів у 2027 році, після чого повільно знижуватиметься до 9,3 млн барелів до 2050 року,” – зазначає Романенко. Однак Півень висловлює сумніви щодо фінансової стабільності галузі, стверджуючи, що “вони використовують дешеву нафту з Венесуели, щоб фінансово компенсувати енергетичні затрати.”

Таким чином, суперечка між експертами відображає складність проблеми видобутку сланцевої нафти в США, де одна сторона наголошує на економічній збитковості, а інша – на стратегічній важливості для енергетичної незалежності країни. Ці суперечності підкреслюють важливість подальшого аналізу та моніторингу ситуації в галузі, оскільки енергетична політика США продовжує еволюціонувати в контексті глобальних економічних та політичних змін.