Сонячний супершторм у травні 2024 року створив природний прискорювач частинок біля Землі

Космічний коллайдер

Як повідомляє НВ — Техно: У травні 2024 року потужний сонячний супершторм перетворив захищену зону біля Землі на природний прискорювач частинок, розігнавши електрони до енергій понад 3 мегаелектронвольти. Цю аномалію зафіксував японський зонд Arase, що належить агентству JAXA. Результати дослідження були опубліковані в журналі Geophysical Research Letters.

Сонячний удар під час супершторму викликав деформацію плазмосфери Землі, що призвело до відступу шару холодних частинок ближче до поверхні. Це створило умови для виникнення електромагнітних коливань, відомих як хорові хвилі. Відомо, що раніше вважалося, що внутрішній край зовнішнього радіаційного поясу Ван Аллена має невидимий бар'єр, який стримує ультрарелятивістські частинки. Однак під час супершторму електрони розігналися всередині захищеної зони, не прориваючи бар'єр зовні.

Вплив на космічні місії

Відновлення плазми тривало майже п’ять діб, що виявилося значно довше, ніж очікувалося, адже раніше прогнозували два дні.

Професор Університету Нагої Йосізумі Мійосі зазначив: "Відновлення плазми тривало майже п’ять діб замість двох. Через це природний розгінний контур діяв безперервно кілька днів поспіль."

Це вказує на те, що природний розгінний контур виявився активним значно довше, ніж передбачалося.

Дослідження також свідчить про те, що навіть захищені орбіти супутників виявилися вразливими до сонячних ударів, що змушує вчених рекомендувати перегляд оцінок радіаційної небезпеки для космічних апаратів. Ці результати підкреслюють важливість моніторингу космічних явищ та їх впливу на техніку, що перебуває в орбіті Землі.

Ця знахідка має значні наслідки для розуміння космічних явищ та їх впливу на технології, що використовуються в космосі. Вразливість навіть захищених орбіт супутників може вимагати перегляду існуючих заходів безпеки та оцінки ризиків для космічних місій. Дослідження підкреслює необхідність постійного моніторингу сонячної активності і її потенційного впливу на радіаційний фон навколо Землі.

Цей сонячний супершторм став не єдиним небезпечним явищем у травні 2024 року. Геомагнітна буря G5, що також відбулася цього місяця, пробила радіаційний бар'єр Землі, викликавши серйозні ризики для космічних апаратів. Ці події підкреслюють необхідність уважного моніторингу космічних явищ та їхнього впливу на технології в космосі.