Союз середніх держав проти США: чому ідея з Давосу неможлива

Обговорення ідеї "союзу середніх держав"

Як повідомляє ХВИЛЯ: У подкасті Geopolitical Futures Джордж Фрідман обговорив ідею "союзу середніх держав", висловлену прем'єр-міністром Канади Марком Карні на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Фрідман критично аналізує цю концепцію, розглядаючи економічні та безпекові аспекти відносин між США та Канадою, а також загальну геополітичну ситуацію.

Промова Карні на форумі в Давосі була названа однією з найважливіших геополітичних промов цього століття. Під час своєї промови Карні зазначив, що

“колишній світовий порядок не повернеться”

і що ми вступили в епоху суперництва великих держав, в якій середнім державам слід об'єднатися, щоб протистояти домінуванню жорсткої сили. Однак Фрідман, засновник Geopolitical Futures, відзначає, що ця ідея є

“нераціональною”

і

“неможливою”

, попри те, що звучить “чудово”.

Економічна залежність Канади від США

Фрідман також наголошує на економічній залежності Канади від США, адже Канада спрямовує близько 75% свого експорту до Сполучених Штатів, тоді як лише приблизно 15% експорту йде до Китаю. Він підкреслює, що

“не існує нічого небезпечнішого, ніж бути багатим і слабким”

, що означає, що країни, які не мають достатньої сили, можуть стати жертвами сильніших. Джордж Фрідман зазначає, що

“великі держави тому й великі, що здатні чинити колосальний вплив і карати тих, хто з ними пориває”

.

Серед країн, що могли б виступити в ролі "середніх держав", називаються:

• Канада
• Австралія
• Японія
• Велика Британія
• значна частина ЄС
• Індія
• Німеччина
• Південна Корея
• Росія

Однак Фрідман наголошує на тому, що “цифри не сходяться”, і що малі держави не можуть об’єднатися, оскільки вони залежать від великих держав, як у питаннях безпеки, так і в економіці.

Крім того, Джордж Фрідман розглядає поточну ситуацію на міжнародній арені, зокрема, події зовнішньої політики США, такі як відносини з Україною, Росією, Гренландією, операції з нелегальними мігрантами, Іраном, Кубою та Венесуелою. Він відзначає, що “дуже важливо не звертати уваги на слова політиків, тому що вони - політики, а дивитися на реальність”.

Фрідман також розглядає відносини між Канадою та США, вказуючи, що ці зв'язки є “занадто тісними й абсолютно непорушними”, порівнюючи їх із шлюбом, де розлучення неможливе через велику взаємозалежність. Він вважає, що Канада не може вийти з NORAD, і що “це була б катастрофа”, якщо б США змогли виганяти Канаду з цього військового альянсу.

На завершення, Фрідман зазначає, що світ стоїть на порозі нової реальності, де великі держави продовжують визначати міжнародну політику, а спроби малих держав об’єднатися для протистояння цій динаміці можуть бути безуспішними.

Обговорення Джорджа Фрідмана підкреслює складність сучасної геополітичної ситуації, у якій маленькі та середні держави намагаються знайти своє місце в світі, де домінують великі гравці. Ідея "союзу середніх держав" може мати певну привабливість, але, згідно з аналізом Фрідмана, економічна та військова залежність від великих держав заважає її реалізації. Це ставить під сумнів можливість координації дій серед країн, які мають обмежені ресурси та вплив.