США запровадили санкції проти двох посадовців МКС

Санкції США проти посадовців Міжнародного кримінального суду

Як повідомляє Рубрика — Політика: США запровадили санкції проти двох посадовців Міжнародного кримінального суду (МКС) - президента суду Томоко Акане з Японії та старшого судового юриста Абдулая Сейє із Сенегалу. Державний департамент США оголосив про ці обмеження 18 серпня 2026 року в межах кампанії адміністрації Дональда Трампа. Санкції введені відповідно до указу №14203, який передбачає заходи у відповідь на дії МКС, які Вашингтон вважає політизованими та такими, що перевищують мандат суду.

Згідно з заявами Державного департаменту, Акане та Сейє були безпосередньо залучені до роботи МКС щодо розслідування, арешту, затримання або переслідування представників держав, які не визнають юрисдикцію суду. У Вашингтоні звинуватили МКС у спробах поширити свою юрисдикцію на громадян США та інших держав, які не ратифікували Римський статут. Державний департамент підкреслив, що

“Міжнародний кримінальний суд (МКС) - це корумпований і фатально політизований наднаціональний суд, який зловмисно зловживав своїми повноваженнями та перевищував свій мандат. Ми не будемо терпіти її напад на суверенітет держави”

.

Очікування США та участь України в МКС

США також очікують, що інші країни приєднаються до тиску на МКС, зокрема через припинення фінансування та участі в його роботі. Сенатор Марко Рубіо не виключив можливості введення нових заходів проти МКС, якщо це буде необхідно.

Варто зазначити, що Україна стала 125-ю державою-учасницею МКС з 1 січня 2025 року, а в жовтні 2024 року представники України в Нью-Йорку депонували ратифікаційну грамоту Римського статуту МКС. МКС також видав ряд ордерів на арешт російських посадовців, зокрема:

• 17 березня 2023 року - ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової
• 5 березня 2024 року - ордери на арешт командувача дальньої авіації Сергія Кобилаша та командувача Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова

Ордери на Кобилаша та Соколова стосувалися періоду з 10 жовтня 2022 року до 9 березня 2023 року.

Державний департамент також наголосив на готовності адміністрації Трампа вжити додаткових заходів, якщо буде потрібно, для систематичного розпуску МКС, доки він не стане нездатним загрожувати американському суверенітету.

Санкції США проти посадовців МКС підкреслюють зростаючу напруженість між Вашингтоном та міжнародними судовими органами, зокрема у контексті їхньої юрисдикції над громадянами держав, що не визнають їх повноваження. Цей крок може вплинути на подальшу діяльність МКС та завадити його зусиллям щодо розслідувань, які стосуються міжнародних злочинів, зокрема у випадках, пов'язаних з Україною та Росією. Водночас, підтримка України як учасниці МКС може свідчити про її прагнення до міжнародної правової стабільності та відповідальності за воєнні злочини.

Крім того, важливо зазначити, що Сенат США також підтримав ініціативи щодо посилення санкцій проти інших країн, зокрема Росії та Ірану, що свідчить про зростаюче занепокоєння Вашингтона щодо міжнародної безпеки та прав людини. Ці кроки можуть мати значний вплив на глобальну політику та подальші відносини між державами.