Стародавню ДНК людини вперше знайдено на стінах печер

Дослідження проєкту «Перше мистецтво»

Як повідомляє НВ — Техно: Дослідження проєкту «Перше мистецтво» (First Art) виявило можливість збереження стародавньої людської ДНК на стінах печер, зокрема на панелях наскельного мистецтва. З 54 зразків, зібраних з 11 печер, лише 5 виявили автентичну мітохондріальну ДНК стародавньої людини. Зокрема, ДНК трьох зразків походить переважно від жінок, одного - від чоловіків, а один залишився невизначеним. Аналіз двох зразків з печери Коварона показав належність до генетичного кластера західних мисливців-збирачів.

Проєкт «Перше мистецтво» очолюють дослідники з Іспанії та Португалії. У дослідженні беруть участь установи з Іспанії, Португалії, Великої Британії, Китаю та Німеччини. Дослідження зосередило увагу на 24 панелях наскельного мистецтва, серед яких були прості позначки, трафарети рук та пігмент з печери Альтаміра. З 54 зібраних зразків автентичну ДНК було знайдено у кальцитовій кірці з панелі 11 у печері Ескоураль, а також у двох непігментованих зразках з печери Ескоураль і двох непігментованих зразках з печери Коварона.

Результати дослідження

Згідно з результатами, два зразки не виявили мітохондріальної ДНК фауни, що свідчить про пряме відкладення ДНК людиною через слину або інші рідини. Три інші непігментовані зразки містили ДНК людини та фауни, що свідчить про непряме відкладення. Дослідники підкреслили, що, хоча не було змоги безпосередньо пов'язати знайдені сліди давньої людської ДНК зі створенням наскельного живопису, це є першим доказом збереження людської ДНК на стінах печер протягом тисячоліть.

«Цікаво думати, що ми, можливо, відкрили новий спосіб вивчення доісторичного людського існування». - Альба Боссомс Меса

Маттіас Мейєр прокоментував: «Це дослідження докорінно змінює наше уявлення про те, де можна знайти стародавню ДНК. Ми були здивовані, побачивши, що давню ДНК можна витягти не лише з пігментованих зразків, але й зі стін печер, які не мають видимих слідів минулої людської діяльності». Він також поставив питання про те, хто торкався цієї стіни, чи був це чоловік чи жінка, до якої групи населення вони належали та як далеко заходили стародавні люди у глибокі печерні системи.

Дослідження також включає відбитки рук, зафіксовані в колумбійській Амазонії на території Серранія-де-ла-Ліндоса, де було зафіксовано 496 відбитків. 70% відбитків рук мають прикраси у вигляді візерунків на долонях та пальцях, а на 256 відбитках виявлено спіральні орнаменти, на 84 - лінійні мотиви. Вік зображень у колумбійській Амазонії сягає близько 11 000 років, а більшість малюнків розташовані на висоті від 2 до 3 метрів над рівнем землі.

Дослідження відкриває нові можливості для вивчення стародавньої історії людства, оскільки підтверджує, що ДНК може зберігатися на стінах печер, навіть у місцях, де не залишилося видимих слідів людської діяльності. Цей підхід може допомогти в подальшому розумінні культурних практик давніх людей та їхньої взаємодії з навколишнім середовищем. Результати цього дослідження можуть спонукати до нових розвідок у галузі археології та генетики, відкриваючи горизонти для вивчення минулого.

Цікавим є те, що нові відкриття в галузі археології дозволяють розширити наше розуміння стародавнього мистецтва. Наприклад, нещодавно науковці виявили давні відбитки рук у печерах, що свідчать про активну участь людей у створенні мистецьких творів ще тисячі років тому. Ці знахідки можуть доповнити наше уявлення про культурні практики давніх цивілізацій.