Суддя Ільєва отримала попередження за зняття арештів з мільйонів гривень

Дисциплінарна відповідальність судді Тетяни Ільєвої

Як повідомляє Главком: Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула суддю Печерського районного суду Києва Тетяну Ільєву до відповідальності за скаргою Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та видала їй попередження. Суддю звинувачують у незаконному знятті арештів з коштів на великі суми, які потім отримували сторонні особи.

За версією антикорупційного органу, Тетяна Ільєва ухвалювала рішення про зняття арештів із коштів, після чого гроші отримували сторонні особи. В одному випадку йшлося про понад 4 млн грн, в іншому – понад 15 млн грн. Зокрема, Ільєва зняла арешт зі 100 тис. доларів США з рахунків колишнього віцепрезидента компанії "Хліб України" Андрія Миханіва, якого обвинувачують у легалізації коштів Павла Лазаренка. При цьому Ільєва не мала повноважень розглядати це питання, оскільки справа вже перебувала на розгляді в іншому суді.

Розгляд справи та її наслідки

Дисциплінарний інспектор пропонував застосувати до судді догану з позбавленням доплат на місяць, однак один із членів Вищої ради правосуддя виступав за закриття справи. Врешті-решт було ухвалено рішення про попередження, яке не було одностайним. Розгляд справи супроводжувався затримками: засідання неодноразово переносили, зокрема через хворобу судді. Окрема скарга на Ільєву, подана ще у грудні 2023 року, досі не розглянута.

За даними розслідувачів BIHUS.Info, у родини судді фіксували будівництво під Києвом, дорогі автомобілі та значні подарунки від матері, чиї офіційні доходи пов'язані з дрібним бізнесом. Раніше Ільєва також ухвалювала рішення, які згодом скасовував Верховний Суд, зокрема у справах, пов'язаних із колишніми високопосадовцями.

16 січня директор НАБУ звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо судді Печерського районного суду Києва. У НАБУ заявили, що під час розслідування можливих зловживань встановили: наприкінці 2023 року суддя ухвалила низку рішень, щодо яких є об'єктивні сумніви у їх відповідності нормам закону. Йдеться про рішення у справах щодо повернення коштів, вилучених під час обшуків, де у двох випадках суми становили понад 4,1 млн грн і понад 15 млн грн, і їх отримали сторонні особи, які не мали права на ці гроші.

Подібні рішення вже ставали предметом попередніх скарг до Вищої ради правосуддя. У 2021 році ця ж суддя ухвалила рішення про арешт майнових прав інтелектуальної власності низки українських медіа, що передбачало блокування їхньої роботи інтернет-провайдерами та мобільними операторами. Пізніше їй повідомили про підозру у справі, пов'язаній зі зняттям арешту з коштів колишнього віцепрезидента держкомпанії "Хліб України", після чого з рахунків було знято значні суми у валюті.

Ця ситуація підкреслює проблеми з корупцією в українській судовій системі, де судді можуть ухвалювати рішення, які суперечать законам і етичним нормам.

Продовження розслідувань у цій справі може вплинути на довіру суспільства до судової влади та спонукати до змін у регулюванні роботи суддів. Важливим є також те, що подібні випадки можуть призвести до посилення контролю за діяльністю суддівських органів і забезпечення більшої прозорості в їхніх рішеннях.

Ситуація з дисциплінарною відповідальністю суддів в Україні викликає чималий суспільний резонанс, особливо на фоні інших гучних справ. Наприклад, колишню керівницю медико-соціальної експертизи звинувачують у збагаченні на 160 млн грн, що ще раз підкреслює проблеми з корупцією у судовій системі. Подібні випадки свідчать про необхідність серйозних реформ у цій сфері, щоб забезпечити справедливість та довіру до судової влади.