Бенюк Богдан

Богдан Михайлович Бенюк - український актор театру і кіно, телеведучий, народний артист України (1996). Художній керівник Театру на Подолі. Народний депутат України VII скликання від партії ВО Свобода.

Дата народження: 26.05.1957

Місце народження. Освіта. Народився в Надвірнянському районі на Івано-Франківщині. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.

Творча кар'єра. Акторську кар'єру Бенюк почав у 1975 році, коли був на другому курсі інституту. Він знявся у фільмі відомого режисера і актора Леоніда Бикова "Ати-бати, шли солдати". Першу театральну роль отримав у 1977 році.

З 1978 по 1980 роки він працював у Театрі юного глядача.

З 1980 року - актор Київського академічного драматичного театру ім. І. Франка, і він був серед провідних акторів театру.

Серед театральних ролей Бенюка - Калитка ("Сто тисяч" І.Карпенка-Карого), Щирий ("Момент" В.Вінниченка), Бегемот ("Майстер і Маргарита" М.Булгакова), Юркович ("Талан" М.Старицького), Цахес ("Крошка Цахес" Е.Гофмана), Швейк ("Пригоди хороброго солдата Швейка" за Я.Гашеком). Він знявся у близько п'ятдесяти фільмах: "Ати-бати, шли солдати" (1976), "Жіночі радості і печалі" (1982), "Дама з папугом" (1988), "Капітан Крокус" (1991), "Голод-33" (1991), "Золотий цибуленок" (1993), "Чорна Рада" (2000), рок-опера "Біла ворона" (Театр російської драми ім. Л. Українки, 2006).

В 1989-1994 роках Бенюк паралельно з грою в театрі працював старшим викладачем у столичному інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.

Богдан Бенюк проводив декілька гумористичних телепрограм - "Шоу одинокого холостяка" на Першому національному каналі та "Біла ворона" на 1+1.

У 2000 році він разом з театральним продюсером і режисером Мирославом Ґрінішиним та актором, колегою з театру ім. І. Франка Анатолієм Хостикоєвим створив театральну компанію "Бенюк і Хостикоєв".

З лютого 2018 року професор Богдан Бенюк очолює кафедру акторського мистецтва і режисури драми в Київському національному університеті ім. І. Карпенка-Карого.

З 8 листопада 2022 року - директор - художній керівник Київського академічного драматичного театру на Подолі.

Політична кар'єра. На виборах-2006 балотувався до народних депутатів України у складі Всеукраїнського об'єднання Свобода (голова - Олег Тягнибок) - політичної сили націоналістичного спрямування. Партія не змогла подолати передбачувану бар'єр, набравши лише 0,36% голосів виборців.

У 2007 році під № 4 Свободи Бенюк пішов на позачергові вибори Верховної Ради.

На виборах уосени 2012 року Бенюк пройшов у Верховну Раду VII скликання під №2 в списку партії Свобода. Він очолив підкомітет з питань міграційної політики, громадянства, статусу іноземців і осіб без громадянства, біженців та зв'язків з українцями, що проживають за кордоном, комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

8 березня 2014 року Бенюк, разом зі своїми товаришами з партії Свобода, включаючи депутата Верховної Ради Ігоря Мірошниченка, застосувавши фізичну силу, змусив написати заяву про звільнення керівника Національної телекомпанії України Олександра Пантелеймонова. Відчуття Бенюка було засмученим через святкування в Росії пов'язане з поверненням Криму. Дії членів партії ВО Свобода були засуджені як громадськістю України, так і прем'єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Понад тридцять народних та заслужених артистів України підписали лист, в якому вони вважали, що з боку Бенюка було б чесним кроком, якби він попросив зняти з себе звання народного артиста України. 31 березня 2014 року Богдан Бенюк прокоментував побиття Пантелеймонова і відмовився зложити повноваження.

27 березня 2014 року Бенюк потрапив до списку, опублікованого на сайті парламенту Криму, осіб, перебування яких на території півострова Крим є небажаним.

З 2015 по 2020 рік - депутат Київської міської ради від ВО Свобода.

Нагороди. Заслужений артист України (1988). Народний артист України (1996). Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (1998). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2008).

Нагороди. Лауреат театральної премії "Київська пектораль": 1994 - за роль Юркевича у виставі "Талан" М. Старицького, 2001 - за роль Собакевича у виставі "Брат Чичиков" за Н. Гоголем.

Указом президента України 24 серпня 2017 року отримав орден 'За заслуги' I ступеня.

На 7 Міжнародному театральному фестивалі Academy of Performing Arts Awards в Пекіні отримав нагороду в номінації 'За кращу чоловічу роль' (2017).

Сім'я. Одружений, у нього дві дочки і син.

29.12.2023 року.