Бойко Володимир

Біографія Володимира Бойка

Дата рождения: 20.09.1938

Место рождения, образование. Народився у Жданове (нині - Маріуполь) Донецької області. В 1970 році закінчив Маріупольський металургійний інститут (інженер-металург).

Кар'єра. В період з 1955 по 1971 роки В.Бойко працював на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча. Починав роботу як різальник холодного металу, потім став бригадиром відділу гарячого прокату. Пізніше був старшим майстром відділу гарячого прокату, заступником начальника виробничо-розподільчого відділу зі спеціальних виробництв та начальником відділу гарячого прокату.

З 1983 по 1990 роки В.Бойко обіймав посаду заступника начальника виробничо-розподільчого відділу прокатного виробництва, тимчасово виконував обов'язки начальника, був керівником виробничо-розпорядчого відділу, а також заступником директора комбінату з виробництва та постачання продукції.

З 1990 по 1997 роки В.Бойко був генеральним директором Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Після акціонування підприємства в 1997 році став головою правління, генеральним директором ПрАТ 'Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча'.

В 1993-1994 роках В.Бойко працював внестатним радником Президента України Леоніда Кравчука. З 1994 по 2002 роки був депутатом Донецької обласної ради двох скликань. Був членом Ради експортерів при Кабінеті Міністрів України (1999-2003), а також членом Координаційної ради з питань внутрішньої політики (1998-1999).

У 2002-2006 роках В.Бойко був народним депутатом України IV скликання від блоку 'За Єдину Україну!' (№4 у виборчому списку). Брав участь у Комітеті Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва. В різні періоди належав до фракцій 'Єдина Україна' та 'Європейський вибір', з листопада 2003 по вересень 2005 року - до фракції Партії регіонів, а потім став союзником депутатів від Соціалістичної партії України, один з основних спонсорів якої в подальшому став.

У 2006-2007 роках В.Бойко був народним депутатом України V скликання від Соцпартії (№8 у списку). Брав участь у Комітеті Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва.

На досрочних виборах в 2007 році В.Бойко був одним з провідних кандидатів від СПУ, проте після падіння рейтингу партії, яке настало після вступу до коаліції з Партією регіонів та КПУ, спонсорські внески не допомогли йому.

У 2012-2014 роках В.Бойко був народним депутатом України VII скликання від Партії регіонів (№7 у списку).

16 січня 2014 року голосував за 'диктаторські закони' - пакет антидемократичних законів, що значно обмежували права громадян та свободу слова.

Регалії. Був нагороджений званням 'Герой України' та орденом Держави (2003). Мав орден 'За заслуги' трьох ступенів (1997, 1998, 2001). Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1999). Почесний громадянин Маріуполя (1998). Заслужений металург України.

Стаатус. На підприємствах, пов'язаних із ПрАТ ММК ім. Ілліча, працюють, крім самого металургійного комбінату, авіакомпанія Ілліч-Авіа, Донецька хіміко-металургійна фабрика, ПрАТ Уманськферммаш, кілька сільськогосподарських підприємств у Донецькій, Запорізькій областях і Криму.

За даними журналу 'Фокус', що були опубліковані в березні 2008 року, Бойко є власником стану у розмірі $3,15 млрд і займає 6-те почесне місце у списку 130 найбагатших українців. Варто зазначити, що на початку 2007 року видання відмічало 'всього-насамперед' $1,3 млрд.

Таку ж оцінку, $3,32 млрд, надав в 2008 році стану голови правління ММК ім.Ілліча журнал 'Кореспондент'.

У 2009 році журнал 'Кореспондент' оцінив стан Бойка в $606 млн, у 2010 році - в $589 млн. (20-те місце у рейтингу 'Золота сотня'). В 2011 році журнал 'Фокус' оцінив стан Бойка в $744,7 млн. (№31 у рейтингу '200 найбагатших українців'). У 2014 році Forbеs оцінив стан Бойка в $245 млн.

Хоббі. Художня фотозйомка, риболовля, легка атлетика.

Смерть. Володимир Бойко помер у віці 76 років 10 червня 2015 року.

10.06.2015