Дрижчаний Ігор

Біографія Ігоря Дрижчаного

Дата народження: 19.10.1961

Ігор Васильович Дрижчаний - генерал армії України і голова Служби безпеки України (2005-2006).

Місце народження. Освіта. Народився в Києві. У 1983 році закінчив з відзнакою Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка.

Кар'єра. З 1983 по 2003 роки Дрижчаний працював в органах прокуратури. Спочатку - в райпрокуратурі Ленінградського району Києва. Через чотири роки його перевели до Генпрокуратури України, де за 15 років пройшов шлях від прокурора відділу до заступника генерального прокурора (цю посаду він займав з квітня 2002 по листопад 2003 року).

19 лютого 2004 року Дрижчаний був призначений заступником голови СБУ (на той час посаду шефа служби обіймав Ігор Смешко). Він залишився на цій посаді після 'помаранчевої революції', коли головою Служби безпеки став Олександр Турчинов, близький співробітник Юлії Тимошенко. Лояльність новій владі була заплатою для Дрижчаного, зокрема за його лояльне ставлення до масових протестів в Києві в листопаді-грудні 2004 року. Він навіть був співавтором заяви співробітників СБУ, виголошеної 25 листопада під час Майдану, яка підтримувала вибір українського народу.

8 вересня 2005 року, після кризи уряду Юлії Тимошенко, президент замінив на посаді головного Служби безпеки відставку Турчинова Дрижчаним. Сам Дрижчаний заявив, що Віктор Ющенко підписав указ про його призначення навіть без попередньої розмови з ним. Він не знає, хто порекомендував його кандидатуру на посаду, тому не вважає себе кимось зобов'язаним через це. Цікаво, що існує думка, що якби не відставка Турчинова і необхідність заповнити вакантне місце, то Дрижчаний мав реальні шанси стати генеральним прокурором після конфлікту Ющенка з Святославом Піскуном восени 2005 року.

Вже в серпні 2006 року, під час формування нового Кабінету Міністрів та кадрових змін в інших ключових органах влади, спостерігачі зробили висновок, що Дрижчаний вповні задовольняє на своїй посаді Секретаріат президента і особисто Ющенка, оскільки його дії можна контролювати і передбачити. З того часу Секретаріатом керує інша команда (під керівництвом Віктора Балоги), а сам глава держави, мабуть, в якийсь момент розглядав іншу кандидатуру на посаду голови СБУ. 22 грудня 2006 року Верховна Рада підтримала подання президента про відставку Дрижчаного. Після цього Ющенко спробував призначити на цю посаду депутата від Нашої України, генерала міліції Віктора Короля, проте правляча коаліція не підтримала цю кандидатуру. Пізніше в.о. голови СБУ став Валентин Наливайченко, який раніше займав посаду заступника Дрижчаного.

Разом з оформленням подання на звільнення Дрижчаного президент підвищив його військове звання до генерала армії та призначив його заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

У жовтні 2007 року звільнений з посади заступника секретаря РНБОУ. Секретаріат президента пояснив звільнення Дрижчаного виключенням його посади зі списку посад, які займають військовослужбовці у державних органах, установах і організаціях. Мета була зробити роботу силових відомств більш прозорою.

З липня 2008 року - директор програми антикорупційних досліджень Центру Разумкова.

З квітня 2014 року - член Наглядової ради Смарт-холдингу Володимира Новинського.

Погляди та оцінки. Дрижчаний на посаді шефа спецслужби запровадив нові форми контролю над діяльністю СБУ (зокрема, оперативно-технічного контролю) з боку парламенту, президента та громадськості. Він пропонував, щоб Україна скористалась практикою держав, які доручають спецслужбам перевіряти кандидатів, які претендують на високі посади в сфері державного управління. Він був переконаний, що необхідно розрізнити перетинаються функції правоохоронців: боротьбою з корупцією (в тому числі на вищих ешелонах влади) передусім має займатися СБУ, а боротьбою з організованою злочинністю - МВС. За словами Дрижчаного, давно відомо, 'як можуть бути використані відповідні стики в сфері відповідальності: одні накриваються, інші - кришують'. З його точки зору, одним з пост-революційних досягнень було те, що СБУ тепер не обслуговує жодну політичну силу. В цілому він оцінював Службу як досить міцну структуру, якій не загрожує криза чи розпад. Проте водночас вважав, що одним з її занепокоюючих моментів залишається інформаційно-аналітичний підрозділ.

У свій час заявив, що факт втручання у роботу сервера Центрвиборчкому під час президентських виборів 2004 року (причому, з участю чи з дозволу посадових осіб ЦВК)

можна вважати доведеним

Проте після цього не відбулося жодного судового процесу.

За думкою деяких експертів, одним з можливих причин звільнення могло стати відсутність розкритих і доведених до суду резонансних кримінальних справ (зокрема, з приводу розкрадання ПДВ у Донецькій області під час останніх президентських виборів). Також деякі вважають, що для Дрижчаного не минулися літній скандал з публікацією у газеті Україна молода, керівництво якої здійснює земляк, друг дитинства і на той момент