Джентілоні Паоло

Біографія Паоло Джентілоні

Дата рождения: 22.10.1954

Паоло Джентілоні - італійський політик, журналіст, екс-прем'єр-міністр Італії, міністр зв'язку у другому уряді Проді (2006-2008), міністр закордонних справ у уряді Ренці (2014-2016). Європейський комісар з економіки з 1 грудня 2019 року в комісії Урсули фон дер Ляєн.

Місце народження. Освіта. Народився в Римі 22 листопада 1954 року. Паоло Джентілоні походить зі старовинної шляхетної родини. Його предок, лідер Католицького союзу виборців граф Вінченцо Отторіно Джентілоні, у 1913 році уклав з прем'єр-міністром Джованні Джолітті так званий "пакт Джентілоні-Джолітті", що дозволив практикуючим католикам зайняти своє місце в політичному житті Італії, не дотримуючись заборони Папи Римського Пія IX. Навчався у римському лицеї імені Торквато Тассо. Закінчив Римський університет Ла Сапієнца, де вивчав політологію, професійний журналіст.

Політична кар'єра. Почав проявляти політичну активність ще під час навчання у римському лицеї імені Торквато Тассо та університеті.

Одинадцять років працював журналістом, в тому числі співпрацював у щотижневику "Народний фронт", а потім у "Світі і війні" - журналі засновників Il Manifesto Лучаною Кастелліною і Мікеланджело Нотаріанні. У 1984 році приєднався до екологічного руху, очолив "La nuova ecologia" - періодичне видання організації Legambiente, у той же період познайомився з Франческо Рутеллі. У 1993 році прийняв участь у виборчій кампанії Рутеллі, який боровся за посаду мера Рима. Після його перемоги Паоло Джентілоні сім років працював прес-секретарем мера, а також асесором римської мерії з туризму та підготовки до святкування Тисячоліття в 2000 році.

Будучи експертом у сфері комунікацій, Джентілоні став координатором виборчої кампанії коаліції "Оливкове дерево" у 2001 році, він також був серед засновників партії "Маргаритка" у 2002 році, входив до засновного "комітету сорока п'ять" Демократичної партії у 2007 році.

У 2001 році Джентілоні був обраний до Палати депутатів і входив до фракції "Маргаритка: Демократія - це свобода", у 2006 році обраний за списком коаліції "Оливкове дерево", у 2008 і 2013 роках - за списком Демократичної партії. Протягом усього часу роботи у нижній палаті Джентілоні тільки у період XIV скликання очолював парламентську комісію: з 12 жовтня 2005 року по 27 квітня 2006 року він був головою Парламентської комісії з контролю за наданням послуг радіотелевізійного вещання.

З 17 травня 2006 по 6 травня 2008 року Паоло Джентілоні був міністром зв'язку у другому уряді Проді.

У 2013 році Джентілоні взяв участь в попередніх виборах у Демократичній партії, які мали на меті визначення кандидата на посаду мера Рима, і поступився не тільки переможцю, Іньяціо Маріно, але й третьому учаснику, Давиду Сассолі.

31 жовтня 2014 року Паоло Джентілоні був призначений міністром закордонних справ Італії у зв'язку з призначенням Федеріки Могеріні на посаду вищого представника Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки.

11 грудня 2016 року президент Італії Серджо Маттарелла доручив Джентілоні формування нового уряду після відставки Маттео Ренці. 12 грудня 2016 року ввечері Джентілоні сформував уряд і очолив посаду прем'єр-міністра.

24 березня 2018 року після початку роботи нового парламенту Джентілоні подав прохання про відставку, проте за проханням президента продовжив виконання своїх обов'язків до формування нового кабінету.

17 березня 2019 року під час Національної асамблеї Демократичної партії був обраний головою партії.

5 вересня 2019 року другий уряд Джузеппе Конте висунув кандидатуру Джентілоні на пост єврокомісара з економіки і фінансів у формуючійся Комісії Урсули фон дер Ляєн. 10 вересня був офіційно оголошений повний склад Комісії з участю Джентілоні.

Сім'я. Одружений з Емануеле Мауро (архітектор), у подружжя немає дітей.

Любить ліричну музику, грає у теніс і покер, добре знає англійську, французьку та німецьку мови, одягається консервативно, по місту пересувається в основному пішки.

12.10.2023 р.