Філарет

Дата народження: 23.01.1929

Філарет (ім'я в світському житті: Михайло Антонович Денисенко) — український православний архієрей, патріарх Київський і всієї Руси-України Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) з 1995–2018 років. З 15 грудня 2018 року носить титул Почесний патріарх Православної церкви України. Герой України (2019).

Місце народження. Освіта. Народився у селі Благодатному Амвросіївського району Донецької області. У 1946 році, після закінчення середньої школи, вступив до третього класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою. У 1952-му закінчив Московську духовну академію з науковим ступенем кандидата богослов'я.

Кар'єра священика. 1 січня 1950 року прийняв монашу постриг на ім'я Філарет.

Всі пов'язані матеріали

• Філарет вимагає через суд відновити УПЦ Київського патріархату – ОАСК Новини
• Ісповідь Єпифанія. Підлинна історія становлення ПЦУ: В початку було пророцтво Варфоломія
• Ісповідь Єпифанія. Підлинна історія становлення ПЦУ: 'Все почалося з пророцтва' (анонс)

15 січня 1950 року Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Олексієм був рукоположений в сан ієродиякона, а 18 червня 1951 року - в сан ієромонаха.

З 1953 року - викладач Московської духовної академії.

У 1956-му призначений інспектором Саратовської духовної семінарії з піднесенням у сан ігумена.

У 1957 році переведений на посаду інспектора Київської духовної семінарії, а 12 липня 1958 року піднесений у сан архимандрита і призначений ректором Київської духовної семінарії.

У 1960 році призначений керівником справ Українського Екзархату і настоятелем Свято-Володимирського кафедрального собору в Києві.

1961-1962 рр. - настоятель підручністьї Руської Православної Церкви при Александрійськім патріархаті в місті Александрії (Об'єднана Арабська Республіка).

У лютому 1962-го за рішенням Святішого Патріарха Олексія і Священного Синоду став єпископом Луцьким, вікарієм Ленінградської єпархії, з дорученням управляти Рижською єпархією.

З червня по жовтень 1962 року виконував обов'язки Екзарха Середньої Європи. Після створення єпархії РПЦ на території Австрії в жовтні 1962-го призначений єпископом Венським і Австрійським. 12 грудня 1964 року призначений єпископом Дмитровським, вікарієм Московської єпархії, ректором Московської духовної академії і семінарії. 14 травня 1966 року піднесений у сан архиєпископа і призначений Екзархом України, архиєпископом Києвом і Галичем, постійним членом Священного Синоду.

25 лютого 1968 року Патріархом Олексієм піднесений у сан митрополита. В 1971 році Патріархом Пименом відзначений правом носити дві панагії.

Після смерті Патріарха Пимена 3 травня 1990 року Священний Синод Руської Православної Церкви таємним голосуванням обрав митрополита Філарета Місцевоочільником Київського Патріаршого престолу. Був головою Місцевого Собору РПЦ, що проходив 7–8 червня 1990-го.

Філарет подав ініціативу до Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II про надання Українській Православній Церкві самостійності і незалежності в управлінні. 25-27 жовтня 1990 року Архієрейський Собор РПЦ надав УПЦ самостійність і незалежність в управлінні, а митрополит Філарет одностайно обраний українським єпископатом Предстоятелем Української Православної Церкви з титулом Митрополит Київський і всієї України.

Боротьба за автокефалію. Після прийняття Верховною Радою 24 серпня 1991 року рішення про проволалження України незалежною державою за ініціативою митрополита Філарета 1–3 листопада 1991-го відбувся Всеукраїнський Місцевий Собор УПЦ, що єдиногласно прийняв рішення про повну канонічну незалежність, тобто автокефалію Української Православної Церкви. Однак РПЦ відмовила у предоставленні Українській Православній Церкві автокефалію.

За указом Патріарха Олексія II в Харкові був скликаний Собор, який обрав ще одного митрополита Київського. Ним став митрополит Володимир (Сабодан), який перед обранням був Керуючим справами Московської Патріархії РПЦ. Філарет сприйняв такі дії РПЦ некаонічними і незаконними і відмовився визнати Володимира.

25 червня 1992 року відбувся Всеукраїнський Місцевий Собор, на якому було провалження злиття частини Української Православної Церкви і Української Автокефальної Православної Церкви в єдину Українську Православну Церкву Київського патріархату. Собор визнав незаконним рішення Архіерейського Собору РПЦ і обрав Патріархом Київським і всієї Руси-України митрополита Мстислава (Скрипника). Митрополит Філарет був обраний заступником Патріарха Київського і всієї Руси-України.

У жовтні 1995 року на Всеукраїнському Місц