Фірташ Дмитро

Дата рождения: 02.05.1965

Дмитрий Васильевич Фирташ— український бізнесмен, інвестор, мільярдер. Голова Ради директорів Group DF. З 18 червня 2021 перебуває під санкціями, введеними РНБО України.

Місце народження. Освіта. Народився Дмитро Фірташ у селі Синьків Заліщицького району Тернопільщини. Його мати працювала бухгалтером на цукровому заводі, а батько - водієм. Вільний час сім'я проводила на вирощуванні та продажу помідорів. У 1984 році майбутній мільярдер закінчив Донецький залізничний технікум. Пізніше він закінчив Національну академію внутрішніх справ України.

Кар'єра. У 1984-1986 роках служив у армії. Після звільнення влаштувався пожежником у Чернівцях, але незабаром змінив професію на підприємця. У своєму першому великому угоді - обміні 4000 тонн українського сухого молока на партію узбецького хлопка та його продаж у Гонконзі - його частка склала 'чистими' $50 тис.

Всі пов'язані матеріали:

• Суд закрив справу про банкрутство Сумихімпрому. Підприємство приватизують
• Фірташ викупив частку Левочкіна та змінив керівництво Інтерою
• У компаній Фірташа забрали ліцензії на розподіл газу у шести областях

У 1990 році Дмитро Фірташ переїхав до Москви, там зайнявся поставками продовольства. У 1993 році вийшов на туркменський ринок, проте у туркменської сторони не було вільних коштів, і вона запропонувала газ. В Туркменістані познайомився з земляком-бізнесменом Ігорем Бакаєм, в якого була квота на поставку газу в Україну, а йому потрібен був блакитне паливо. Так склалася схема 'газ в обмін на продовольство'. Після того, як Ігор Бакай зник зі сцени, Дмитро Фірташ продовжив подібне співробітництво з великим російським газотрейдером 'Ітера'. Після зміни керівництва 'Ітери' він зумів зайняти його місце у відносинах з російським газовим монополістом щодо транспортування середньоазіатського газу (за допомогою створеної у 2002 році компанії EuralTransGas). Засвідчує, що це стало можливим завдяки гарному знанню українського ринку та налагодженим зв'язкам у Ашхабаді. З-за скандалу, що виник навколо Eural TG (через підозри в зв'язках з відомим міжнародним кримінальним авторитетом Семеном Могилевичем), компанію довелося закрити влітку 2004 року. На заміну з'явилося знову створена Росукренерго, до появи якої, як стверджують деякі політики та експерти, руку додав тодішній глава Нафтогазу України, колишній міністр палива та енергетики України Юрій Бойко. Українські політики та експерти настоювали на тому, що Росукренерго слід було б виключити з українського ринку через непрозорість та корупційність використовуваних схем.

Після повернення на пост прем'єра в 2007 році, Юлія Тимошенко прагнула виключити РосУкрЕнерго з газового ринку України. В початку 2009 року РУЕ була виключена з схем постачання в Україну. Російський газовий монополіст перейшов на прямі відносини з НАК Нафтогаз України.

За свій час, крім журналістів та політиків, пильне увагу до особи Дмитра Фірташа проявили й правоохоронні органи (зокрема, північноамериканські). Підставою для цього послужила інформація про якоби існуючий зв'язок між ним та уже згадуваним бізнесменом з неоднозначною репутацією Семеном Могилевичем, розшукуваним ФБР і в початку 2008 року заарештованим у Москві. У одному з інтерв'ю український мільярдер сказав, що Севу він бачив лише кілька разів у житті, ніколи не дружив з ним і не мав ділових зв'язків, що, здається, вдалось переконати Мін'юст США. За словами Дмитра Фірташа, непорозуміння сталося через те, що в свій час він придбав дві іноземні компанії, у засновників яких були дружина самого Могилевича та його партнера Ігоря Фішермана, також розшукуваних ФБР.

Поряд із торгівлею газом Дмитро Фірташ почав інвестувати в хімічну промисловість, придбавши підприємства 'Таджик Азот' і 'Нітроферт', які виробляють мінеральні добрива.

У 2003 році у Венгрії Дмитро Фірташ заснував компанію EMFESZ для розвитку газової та енергетичної справи. Через два роки ця компанія отримала ліцензію на продаж природного газу в Польщі. Також він придбав австрійську компанію Zangas Hoch- und Tiefbau GmbH, що спеціалізується на будівництві газопроводів та інфраструктури.

У 2010 році Фірташ розпочав процес об'єднання українських азотних підприємств. У вересні 2010 року він придбав хімічне підприємство ПрАТ 'Концерн Стирол' у Горлівці, Донецькій області, основний виробник аміаку, карбаміду, аміачної селітри та нітрит-нітратних солей у регіоні. До березня 2011 року до хімічних активів додалися Сєверодонецьке об'єднання Азот та черкаський Азот.

У липні 2011 року Дмитро Фірташ став мажоритарним акціонером великого українського роздрібного банку Надра.

У лютому 2012 року президент України Віктор Янукович призначив Фірташа головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР). Метою роботи цього органу було розроблення та внесення президентові України пропозицій щодо формування та реалі