Іван Широкий

Дата рождения: 20.02.1942

Місце народження. Освіта.

Народився у селі Пронозівка Глобинського району Полтавської області. У 1968 році закінчив факультет журналістики Київського університету ім.Т.Шевченка.

Кар'єра. В 1960-х роках працював журналістом у газеті Соціалістична Градіжчина. З 1962 по 1974 рік Іван Бокий очолював відділ, був заступником редактора глобинської газети Заря комунізму. Протягом наступних восьми років він керував обласним виданням Комсомолець Полтавщини. З 1982 по 1987 рік він очолював республіканську газету Молодь України, а з 1987 по 1998 рік він був заступником головного редактора газети Сільські вісті, яка в роки незалежності стало головним органом Соцпартії.

Бокий - трьохразовий народний депутат України, з 1998 року. Він є членом фракції соціалістів. У Верховній Раді він працював у комітеті з питань зовнішніх справ та відносин з СНД, у цьому ж комітеті він продовжив працювати у четвертому скликанні Ради, а у п'ятому скликанні він став першим заступником голови комітету євроінтеграції.

У грудні 2006 року Бокий став лідером фракції соціалістів після того, як його попередник Василь Цушко був призначений міністром внутрішніх справ.

На досрочних парламентських виборах 2007 року соціалісти не пройшли до парламенту.

Погляди і оцінки. У одному з інтерв'ю політик заявив, що його парламентська фракція фактично має двоголове керівництво: є офіційний керівник, але спікер Верховної Ради Олександр Мороз, який є лідером Соцпартії, керує також і фракцією. За словами експертів, Бокий - надійний прихильник Мороза і готовий чітко слідувати наміченій лінії, не варто боятися неочікуваних сюрпризів від лідера партії. Це Бокий повністю підтвердив в ході тривалої політичної кризи, яка супроводжувалася гострою боротьбою між рухом коаліції та президентом Віктором Ющенком, на вищій точці якої глава держави прийняв рішення про дострокове розпускання Верховної Ради V скликання. Як і лідер СПУ, керівник фракції соціалістів виступав проти президента та його ініціативи провести наданих виборів до парламенту.

Згідно із Боким, у СПУ немає особливої схильності до "помаранчевих" чи регіоналів. За його словами, бажання приєднатися до "помаранчевих" виникло, мабуть, тільки у від'єдинених Іосифа Винського і Галини Гармаш (відразу після вступу СПУ до коаліції з Партією регіонів і КПУ). І навіть тоді, як політик вважає, їх демарш зумовлений не ідеологічними мотивами, а особистими.

Говорячи про бізнесменів та керівників підприємств, які приєдналися до СПУ, Бокий не бачить в їх "схильність до регіонів чи куди-небудь в інший бік". "Вони люди прагматичні, знають, чого хочуть, тому іноді їхні інтереси співпадають з прагматиками інших фракцій... Зараз цього вимагає розвиток економіки", - вважає він. Щодо олігархів, на його словах, у СПУ немає таких, тільки "олігархики" (наприклад, на той час міністр транспорту та зв'язку Микола Рудьковський).

Звання. Іван Бокий з 1980 року має звання заслуженого працівника культури України. Він є відмінником преси СРСР, лауреатом Республіканської премії ім.Я.Галана, міжнародної української премії ім. Г.Сковороди.

Творчість. Автор книги очерків 'Гілка пушкінського роду', циклів 'Поговоримо, друг', 'При світлі дня', виданих ще в радянський період.

Сім'я, хоббі. У політика є дочка. Серед захоплень - читання літератури, відеозйомка, поезія.

Смерть. Іван Бокий помер 24 березня 2020 року на 79-му році життя.

25.03.2020 р.