Кузьмук Олександр

Біографія Олександра Кузьмука

Дата народження: 17.04.1954

Місце народження. Освіта. Народився в Славуті Хмельницької області. У 1975 році закінчив Харківське вище танкове командне училище, у 1983-му - Військову академію бронетанкових військ, у 1998-му - академію Збройних Сил України. Отримана спеціальність - з'єднання та об'єднання Збройних Сил, кваліфікація - магістр державного військового управління. Кандидат військових наук.

Кар'єра. З 1975 по 1990 роки служив у Збройних Силах СРСР на посадах командира танкового взводу, роти, батальйону, заступника начальника штабу полку, начальника штабу полку, комполка, заступника командира дивізії. З 1990 по 1995 роки був начальником штабу - заступником командира дивізії, комдивом та командиром армійського корпусу. У 1995-му очолив Національну гвардію України.

З 1996 по 2001 роки - перший термін Кузьмука на посту міністра оборони України. У 1998-му отримав звання генерала армії. З 2002 по 2006 роки він - народний депутат України, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. У цей же період - з 2004 по 2005 роки - політик у другий раз був головою оборонного відомства, при цьому зберігши за собою депутатський мандат. На виборах-2006 невдало намагався пройти в парламент під №3 партії Відродження, створеної нині покійним колишнім головою Укрзалізниці та екс-міністром транспорту Георгієм Кирпою.

25 травня 2007 року Кузьмук в третій раз став членом українського уряду. Антикризисна коаліція схвалила його призначення на посаду віце-прем'єр-міністра, куратора діяльності силових відомств. До цього парламент прийняв заяву про відставку Володимира Радченка, який, за офіційною версією, стикнувся з рецидивом старої хвороби. А за неофіційною - не став активним і ефективним гравцем команди прем'єр-міністра Віктора Януковича в боротьбі з президентом Віктором Ющенком (зокрема, проти розпуску Верховної Ради V скликання). Деякі спостерігачі вважали, що Кузьмук був введений в склад уряду в протиріччі пропрезидентськи налаштованому главі Міноборони Анатолію Гриценку - як людина, яка 'в разі необхідності' змогла б впливати на армійських генералів.

За підсумками досрочних виборів-2007 став народним депутатом України VI скликання за списком Партії регіонів.

З грудня 2012 року по листопад 2014 - народний депутат України VII скликання, пройшов під №43 списку Партії регіонів. Член комітету з питань національної безпеки і оборони. В лютому 2014 року вийшов з фракції регіоналів.

25 березня 2014 р. в.о. президента України Олександр Турчинов призначив Кузьмука позаштатним радником глави держави з питань оборони.

26 жовтня 2014 року на виборах до Верховної Ради не зміг пройти в парламент, посівши 3-є місце по одномандатному виборчому округу № 38 у Дніпропетровській області і набравши 12,7% голосів виборців.

15 жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський звільнив Олександра Кузьмука з військової служби за віком з правом носіння військової форми.

Нагороди, звання. Серед нагород військового і політика - ордени 'Богдана Хмельницького' І, ІІ і ІІІ ступенів і Данила Галицького, 15 медалей, 9 орденів і знаків відзнак інших держав, іменне вогнепальне зброю. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 1999 року.

Погляди. У якості одного з найвищопоставлених військових чиновників України Кузьмук вважав, що час нейтральних держав минув і що НАТО - це 'об'єктивна стабілізуюча сила в світі'. В той же час у інтерв'ю виданню CN - Столичні новини генерал сказав: 'Є різниця - 'вступати в' чи 'йти до'. Я більше прихильник того, щоб йти до Євроатлантики та йти до НАТО, не виключаючи в майбутньому членства, рівноправного партнерства'.

Згадуючи дні Майдану, Кузьмук наполягав: 'Я можу сказати, що це грубе брехливо, що хтось там рятував Україну від внутрішніх військ, які вже зарядили патрони в патронники і з автоматами йшли розганяти 'помаранчеву революцію'. Це грубе, огидне брехливо. Війська ж (формування Збройних Сил, - ред.) не зміцнювалися взагалі'.

Скандали. Помітну частину своєї відомості генерал здобув завдяки двом гучним скандалам, пов'язаним з трагічними наслідками військових навчань під час першого його терміну на посту глави Міноборони. У першому випадку, 20 квітня 2000 року, невдало запущена з полігона в Чернігівській області ракета класу 'земля-земля' опустилась на житловий будинок у Броварах на Київщині. Три людини тоді загинули, п'ятеро отримали поранення. 4 жовтня 2001-го чергова НП: ракета 'земля-повітря', що стартувала на навчаннях військ ППО в Криму, затопила у Чорному морі 78 пасажирів і членів екіпажу літака ТУ-154, який летів рейсом Тель-Авів - Новосибірськ. В обох випадках протягом кількох днів після ЧП вищі посадові особи Міноборони во главі з міністром намагались переконати журналістів і громадськість, що армія до них не має відношення. За підставкою глава карного відомства звів свою зая